Характеристика шуму в приміщенні лабораторії
У приміщеннях лабораторії рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам [20].
Для забезпечення нормативних рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31.-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.
Характеристика електробезпеки в приміщенні лабораторії.
Основну небезпеку, для працюючих в лабораторії, представляє підвищена напруга електричної мережі та електроприладів, у тому числі - ПЕОМ.
В приміщенні лабораторії передбачено такі міри електробезпеки:
- - конструктивні заходи електробезпеки;
- - схемно-конструктивні заходи електробезпеки;
- - експлуатаційні заходи електробезпеки.
Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.
Для усунення можливості дотику працюючих до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини поміщені в захисний корпус або мають захисний прошарок ізоляції, що виключає можливість дотику до них, застосовується блоковий монтаж. Живлячий електричний ланцюг має ізоляцію, виконану відповідно до [21]. Ступінь захисту устаткування відповідає ІР44 відповідно до [22].
Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.
Живлення здійснюється від трьох провідної мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт.
Рекомендації щодо підвищення рівня електробезпеки в лабораторії.
Оскільки напруга живлення в лабораторії менше 1000 В, але більше 42 В, то відповідно до [23],із метою захисту від поразки електричним струмом застосовуємо занулення.
По засобу захисту від поразки електричним струмом проектована система відноситься до І класу.
Первинним джерелом живлення ПЕОМ є трьохпровідна мережа: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора) із регульованою напругою під навантаженням. Напруга мережі подається в розподільну шафу. Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднана нейтраль, не більш 0,6 Ом.
Для роботи з пристроями під високою напругою необхідні наступні запобіжні заходи:
не підключати і не відключати рознімання кабелів при напрузі мережі;
технічне обслуговування і ремонтні роботи допускається виробляти тільки при виключеному живленні мережі;
до роботи допускаються особи, які навчені і які мають групи допуску до роботи на машинах.
Причинами, що можуть викликати пожежу в розглянутому помешканні, є:
несправність електропроводки і приладів;
коротке замикання електричних ланцюгів;
перегрів апаратури;
блискавка.
Характеристика заходів пожежної безпеки в лабораторії
Пожежна безпека відповідно до [24] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система запобігання пожежі:
контроль і профілактика ізоляції;
наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;
для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
захист від блискавок будівель і устаткування.
Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Дніпропетровська встановлена ІІІ категорія захисту від блискавок.
Ступінь захисту відповідному класу помешкання П ІІ-а ІР44 для устаткування і ІР23 для світильників.
Система пожежного захисту:
аварійне відключення і переключення апаратури;
наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ОП-5, але вприміщеннях, у яких розміщуються персональні комп'ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення ОУ-2)чи ВВК-2 (старе позначення ОУ-3) або один вогнегасник водопійний аерозольний ВВПА-400 на три комп'ютери, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення;
система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;
захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;
використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;
у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту.
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання наступні: ширина дверей 1,7 м., висота дверей 2,0 м., ширина коридору 2 м.; робоче помешкання має два виходи; відстань від найбільш віддаленого робочого місця не перевищує15 м.
Організаційні заходи пожежної профілактики:
навчання персоналу правилам пожежної безпеки;
видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.
Характеристика психофізіологічних небезпечних і шкідливих факторів в лабораторії.
Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори по характеру дії підрозділяються на фізичні перевантаження й нервово-психічні перевантаження.
При виконанні трудових функцій працюючий може перебувати в змушеній позі, як, наприклад, фахівець в лабораторії. Трудова діяльність, пов'язана з вираженою руховою активністю, при величинах навантажень, що перевищують фізіологічно обґрунтовані оптимальні й припустимі значення, впливає на стан здоров'я працюючого.
Негативно на стан здоров'я працюючих відбивається гіподинамія - порушення функцій організму (опорно-рухового апарата, кровообігу, подиху, травлення й ін.) при обмеженій руховій активності, зниженні сил опору м'язів. Ступінь напруженості аналізаторських функцій для зорового аналізатора залежить від розміру об'єкта розрізнення й відстані об'єкта від очей, розходження в контрастності об'єкта розрізнення й фону, для слухового аналізатора - від співвідношення між рівнями мови й шуму.
При проектуванні робочого місця варто враховувати, що фіксована робоча поза фізіологічно не виправдана, тому що вона викликає порушення кровообігу в нижніх кінцівках і органах тазової області, що приводять до професійних захворювань (варикозному розширенню вен, геморою та ін.).
При проектуванні робочих місць необхідно прагнути до того, щоб робоча поза була якнайближче до природної пози людини. Тому доцільно передбачати можливість роботи як стоячи, так і сидячи. Особливої уваги заслуговує проектування крісел для осіб, що постійно виконують роботу сидячи за робочим столом. Конструкція крісла повинна бути такою щоб як можна рівномірніше розподілити тиск тіла на площу опори. Це можливо тоді, коли крісло найбільшою мірою відповідає анатомічній будові людини.
Профілактика гіподинамії передбачає виключення статичної роботи, зміна робочої пози в процесі роботи, проведення виробничої гімнастики з раціональним комплексом фізичних вправ і т.п. Організація кімнат психологічного розвантаження сприяє зниженню утоми й підвищенню продуктивності праці працюючих, поліпшує їхній настрій, що в остаточному підсумку сприяє збереженню їхньої працездатності й забезпеченню охорони праці.
Для профілактики шкідливого впливу сонливості варто враховувати, що трудова діяльність зв'язана не тільки з активністю м'язового апарата й органів почуттів (аналізаторів), що підкоряються свідомому керуванню людиною, але й із серцево-судинною, травною, видільною, ендокринною й іншою системами, які не перебувають під контролем людини й витримують добовий ритм активності.
