Веберівське тлумачення закону поділу праці і наслідки його дії

Досліджуючи проблему поділу і спеціалізації праці, мотивації економічної поведінки, він зауважував, що в поділі праці переплітаються чотири фундаментальні чинники:

• - технічний
• - економічний
• - соціальний
• - історичний

Зауважував також, що поділ праці -- це не просто поділ індивідів і розподіл завдань, а це -- спосіб соціально-економічної взаємодії суб'єктів.

Така взаємодія за Вебером є раціональною (свідома, планується, доцільна). Поділ праці як спосіб взаємодії має різні форми і проходить у своєму розвитку 4-і етапи, а суб'єктом поділу праці є не окремий індивід, а соціальні групи.

Соціальні дії, їх класифікація за Вебером

М. Вебер був енциклопедично освідчиною людиною, громадським і політичним діячем. Досліджуючи проблеми поділу і спеціалізації праці, мотивації та економічної поведінки, бюрократії, він зробив внесок у розвиток не тільки соціологічної теорії, а галузевих соціологічних знань -- соціології організації, політичної соціології, соціології релігії тощо.

Основні елементи методології Вебера і зв'язок її з іншими науками

Основні елементи методології Вебера: - концепція “ідеальних типів” - уявних конструкцій, які фіксують певні загальні риси окремих соціальних явищ і процесів - метод причинно-наслідкового пояснення - принцип співчутливого розуміння мотивів поведінки - принцип “віднесення до цінностей і свободи від оцінних суджень”. Вебер прагнув запозичити все раціональне з природничих та гуманітарних наук, тому його концепція була тісно пов'язаною саме методологічно з різними галузями знань.