Казки, як невід'ємна частина життя дітей молодшого шкільного віку

За переконанням В.Сухомлинського, найінтенсивніший період оволодіння рідною мовою, словом - два - три перед шкільні та два-три перші роки шкільного навчання. У цей час перед дитиною ніби відчиняється вікно у навколишній світ. Вона вперше бачить сотні речей, предметів, явищ, залежностей, відносин. І від того як міцно в неї те бажання пов'язане з мовою, наскільки багатогранним є цей зв'язок, великою мірою залежить її подальший розумовий розвиток. Великий педагог був переконливий, що розвиток повноцінної особистості залежить насамперед від того, наскільки правильне, емоційно багате і насичене її мовлення,

Наскільки педагогам вдалося прищепити в її душі естетичне багатство.

Вагоме місце у роботі з дітьми має посідати казка. В.О.Сухомлинський вважав, що без казки - живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю і почуттями дитини, - неможливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення і мови. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, а й відгукується на події і явища навколишнього світу, виражає своє ставлення до добра і зла. З казки черпають перші уявлення про справедливість і несправедливість. Казка виховує любов до рідної землі, вона творіння народу. Саме всі ці фактори разом сприяють естетичному вихованню взагальному.

Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав найраціональніші способи її використання у навчально-виховному процесі.

Без казки, без гри уявлень дитина не може жити, без казки навколишній світ перетворюється для неї на гарну, але намальовану на полотні картину, а казка примушує цю картину ожити.

Досвідчений учитель - практик і тонкий психолог В. Сухомлинський бачив у кожній дитині особистість, тонку душу поета, домагався того, щоб у ній заграла поетична струна, відкрилося джерельце творчості. Для цього потрібно спостерігати і помічати численні зв'язки між предметами бачити естетичну красу світу, щоб пробудилася жива думка.

Працюючи з дітьми над складанням казок, педагог учив їх знаходити свої слова, доводив, що про весняне сонечко, гілочку можна скласти свою казочку, декілька казочок, сюжет кожної буде повністю самостійний. Ось приклад.

Пелюстка і квітка

Розквітла біля Квітка жоржина. Літають над квіткою бджоли, беруть нектар.

У квітці було 42 пелюстки. І ось одна Пелюстка запишалася:

- Я найкраща. Без мене квітка не цвіте. Я найголовніша. Ось візму і піду - що мені?

Напружилася Пелюстка, вилізла з квітки, скочила на землю. Сіла в кущику троянди і дивиться, що робитиме квітка.

А квітка наче нічого не сталося, усміхається до сонечка, кличе до себе бджіл і джмелів.

Пішла Пелюстка геть і зустрічає Мурашку:

• - Ти хто? - питає Мурашка.
• - Я Пелюстка, найголовніша. Найкраща, без мене й квітка не цвіте.
• - Пелюстка? Знаю пелюстку в квітці, а на двох тоненьких ніжках як ти незнаю.

Ходила пелюстка, ходила, до вечора засохла. А квітка цвіте.

Квітка і без однієї пелюстки - квітка. А пелюстка без квітки - ніщо.

Зошит 2.

Багато казок складали вихованці Василя Олександровича і кожна була гарна по своєму. І кожну казку він високо цінував та й було за що. Бо вони були сповнені естетичної краси, з кожної з них виглядала власна думка автора. То можна собі уявити якого високого рівня естетичного виховання досягли ці діти. А якого змісту в педагогічній праці досягнув Сухомлинський!

Також В.Сухомлинський доводив, що школа повинна берегти і формувати національну культуру, займатися естетичним, гуманістичним та іншими вихованнями. А казка якраз є духовним багатством народної культури. Дітей слід виховувати розумними, допитливими, кмітливими, естетично багатими суттєвими до найтонших відтінків думки і почуттів інших людей.

У своїй школі він навіть створив свою, чудово оформлену кімнату казок, яку часто відвідували діти. У ній було створено казкову атмосферу, яка сприяла розвитку естетичних почуттів, поглядів дітей.

За час багаторічної праці В.Сухомлинський переконався, що створення казок - одна з найцікавіших для дітей занять. Також це має неабияке значення для психологічного розвитку дитини, а також мислення і взагалі впливає на всебічний розвиток дитини, розвиває творчу натуру, якби не казка мовлення багатьох дітей було б путинним, мислення - хаотичним.

Казки - цінний матеріал для вивчення рідної мови. Діти не тільки збагачують свій словниковий запас, вони збагачують свої знання і вміння.

Особливо великий вплив на дітей мають казки тоді коли вони навчаються в школі лише перший рік. Тому нам би хотілося показати приклад цілого уроку-казки.

Тема: У світі казки чарівної.

Мета: Поглибити знання про казку, вчити виділяти казкові елементи, вживати логічні наголоси в реченні. Закріплювати вміння відтворювати зміст знайомих казок, а також паралельно оцінювати поведінку персонажів. Розвивати пам'ять мислення, увагу. Виховувати інтерес до усної народної творчості та естетичні погляди, смаки, ідеали.

Обладнання збірка укр.народних казок, ілюстрації до казок, макет замку, персонажі казок, таблиці, макети будинку, ялинки, глечик, тарілка.

Хід уроку

І. Організаційна частина

• - Сьогодні у нас незвичайний урок. Я запрошую вас до подорожі. Адже всі ми любимо мандрувати! Але яку дорогу вибрати, куди вирушити? А допоможе нам таблиця. Потрібно сполучити букви стрілочками і прочитати назву нашої подорожі.
• - Тож вирушаймо!

К А

З К

А

Казок чимало є на світі, - і веселих, і сумних.

Хіба зможемо прожити ми без них?

ІІ. Актуалізація опорних знань

• 1. Артикуляційна зарядка.
• - Але щоб потрапити у світ казок, нам потрібно провести мовленнєву розминку.
• - Що просить лікар сказати, коли дивиться горло?
• - Як дзижчить джміль?
• - Дмухнемо на кульбабу?
• - Як мукає корова?
• - Як пищать мишенята?
• 2. Повторення віршиків, скоромовок.
• 3. Доповнення слів

Каз.... Піс....Скарб.... Запа....

4. Читання груп слів на одному диханні

кіньлак

кущлев

крайлист

котиклюди

кололуна

курслід

карталампа

• (один учень читає голосно, другий - голосніше, третій - тихо, 4- тихіше)
• 5. Відгадування ребусів.
• - ось ми і наближаємося до Палацу казок, але ще залишилося розкрити і прочитати ребуси

ІІІ. Робота над змістом казок

• - Ми потрапили до Палацу казок і тепер нас чекають чудеса.
• 1. Зустріч з героями казок
• - приготуємося угадувати з якої казки до нас прийшли герої?
• - Маленьке сіреньке біди наробило.

Щось біле кругленьке хвостиком розбило,

Сумує бабуся, плаче дідусь, витирає сльозу.

А курочка кудкудаче: „Я вам золоте знесу”

• - Чи знаєте про яку казку йдеться?
• - гляньте у одному віконці палацу з'явилася курочка Ряба!
• - Ой-ой, хтось пісеньку співає:

Я по засіку метений,

Я у печі спечений.

Я від баби утік. Я від діда утік.

Та й від тебе утечу...

• - Хто ж це пісеньку співає? Яка з ним трапилась пригода?
• - Давайте відгадаємо з ким зустрічався колобок
• 3 ВА

ВЛ

• - Послухаймо ще один уривок з казки. От біжить мишка улізла в рукавичку.
• - Тут я буду жити!

Коли це жабка стрибає і питає:

• - А хто, хто в цій рукавичці живе?
• - З якої казки цей уривок.
• - Розкажіть її, використовуючи красиві слова.
• 2. Сценізація казки.
• - Послухайте початок ще однієї казки:

„Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу...”

- спробуємо інсценізувати цю казку.

IV. Ознайомлення з казкою

• 1. Відгадування загадок
• - Молодці вісі старалися і згадували відомі вам казочки.

Сьогодні ми познайомимося з новою казкою. Спробуємо відгадати її героїв:

Прийшла кума з довгим віником на бесіду з нашим півником. Схопила півня на обід, та й замела мітлою слід. ( лисичка)

Довгі ноги, довгий ніс, прилетів - обід приніс, смачних жабенят для своїх малят. ( журавель)

• 2. Читання казки вчителем.
• 3. Розуміння прочитаного.
• 4. Пояснення незрозумілих слів.
• 5. Читання казки учнями.
• 6. Імітація рухів.
• - Як лисичка пригощалася?
• - Як журавлик ласував?
• - Чого вчить нас ця казка?

V. Підсумок уроку

• - То які казки живуть у Палаці?
• - Хто їх склав?

VІ. Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію до улюбленої казки.

На цьому наш уроці діти закріплюють свої знання про казки. Цей урок дуже цікавий та пізнавальний, бо включає в себе багато цікавих моментів.

Також на ньому має місце естетичне виховання, бо вчитель вибирає з кожної казки уривок і зачитує дітям, тоді вони відгадують яку казку малося на увазі. При виборі уривків вчитель керується досить високим естетичним смаком.

При ознайомленні з мовою казкою знову звертається увага на лисичку та журавля як поза казкою, таку і у ній. Тобто вони розглядаються з 2 боків. Це сприяє розвитку естетичних вподобань.

Завдяки таким урокам діти ознайомлюються з естетичною красою народної творчості.

Другим прикладом естетичного виховання може стати твори чудового казкаря Ганса Крістіана Андерсона. Зокрема його казка „Гадке каченя”, яка вивчається на кількох уроках вчить дітей бачити не лише зовнішню красу, а й внутрішню красу, А такий бік медалі має велике значення на формування світосприймання школярів. Також Г.К.Андерсон показав, що можна дуже помилитися в своїх діях, якщо вже не обдумати, а можливо й трошки почекати. Хто ж у дворі міг подумати, що з гадкого каченяти може вирости прекрасний лебідь.

Слід звернути увагу на той контраст який показує автор. Гадке каченя ззовні , але ж душа в нього добра, красива! Так може бути в житті. Пізніше ми бачимо, що з цього каченяти виростає прекрасний лебідь. Може він і виріс таким чудовим, бо був хорошим в душі? Над цим варто задуматись.

Коли гадке каченя стає гарним ззовні, його душа не стає чорною, він залишається добрим і не злопам'ятним. Лебідь не ображається на тих своїх обідчиків, що зустрічалися йому в дитинстві. Цей приклад слід наголосити в класі, обговорити з дітьми бо саме він може стати естетичним ідеал у їхньому уявленні.

Ми не наводитимемо прикладу всіх уроків, які відводяться на вивчення казки, ми тільки наголосимо на тому, що стосується вихованню у дітей естетичних почуттів, ідеалів, поглядів, смаків.

Урок 1.

Тема: Яке гадке каченя, ми його не приймемо!

Мета: Ознайомити дітей з казкою Андерсена „Гадке каченя”, вчити знаходити в тексті слова та речення, киї характеризують героїв. Вчити самостійно ділити текст на частини і давати їм заголовки. Виховуючи доброзичливе ставлення до оточуючих бажання творити добро, бачити внутрішню красу.

Хід уроку.

І. Організаційна частина

ІІ. Артикуляційна гімнастика

ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Усвідомлення і вивчення нового матеріалу.

• 1. Вступне слово
• 2. Читання казки вчителем ( до слів „І каченя не витримало”)
• 3. Словникова робота
• 4. Вибіркове читання.
• 5. Обговорення прочитаного
• - яким видалося оточуючим каченя, яке появилося на світ останнім? Чому?
• - як ви думаєте чому качка вирішила посидіти ще трошки? З якого боку її це характеризує?
• - як ставилися інші каченята до некрасивого братика?
• - які настанови і для чого дає мати своїм дітям? Чи правильно вона робить?
• - як каченят зустріли інші мешканці подвір'я. Чи правильно вони поступили?
• - як мати захищає гадке каченя?
• -складемо таблицю

• - Знайдіть ключові слова, які характеризують гадке каченя, каченят.
• - Цю таблицю ми поступово збагачуватимемо новими вловами.
• - А що відчуває бідне каченя? Знайдіть відповідні слова.
• - Запишіть у графу гадке каченя та дієслова, які підкреслюють дії інших персонажів казки.
• - Чи допомогли вам ці слова зрозуміти стан нещасного?

VІ. Закріплення і узагальнення вивченого

• 1. естетичне виховання
• - чому ж воно бідолашне маленьке, одиноке?
• - у чому його провина?
• - чи можна ставитись так до тих, хто не схожий на нас?
• - скажіть як слід було поводитись з гадким каченям?
• 2. Складання плану.

VІІ. Підсумок

VІІІ. Домашнє завдання

На цьому вчитель підкреслює наскільки важлива внутрішня краса, якими слід бути в душі як поводитись. Також виховує у дітей естетичний ідеал внутрішнього світу, дає зрозуміти, що добре, а що зле. Табличка, яку було запропоновано складати поступово лише більше узагальнює і систематизує дитячі думки, спрямовує уявлення в потрібне русло.

На наступному уроці робота продовжується.

Урок 2.

Тема: Добре серце не буває ніколи горде.

Мета: Продовжити роботу над змістом казки; формувати уважне ставлення до мови твору; вчити створювати власні словесні малюнки, орієнтуючись на слова з тексту; розвивати вміння уявляти картину.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Усвідомлення і осмислення матеріалу.

• 1. Читання казки вчителем
• 2. Словникова робота
• 3. Читання казки дітьми
• 4. Бесіда - роздум на д прочитаним
• - Чому каченя вирішило зупинитися в хатці?
• - Хто там жив?
• - Як вони поставились до каченяти?
• - Як ви гадаєте, чи змінилося життя каченяти на краще?
• - Що воно відчувало?
• - Яке серце в каченяти?
• - Запишіть в табличку?
• - З якими птахами зустрілося гадке каченя
• - Виберіть з тексту слова що характеризують лебедів і запишіть в табличку.
• - Яке почуття охопило нашого героя?
• - Знайдіть слова, які характеризують його стан.
• - Опишіть лебедів словами.

V. Закріплення вивченого.

• 1. Складання плану
• 2. Узагальнююча бесіда
• - Чому каченя охопило хвилювання при зустрічі з лебедями.
• - Чим сподобалося вам каченя
• - Чи добре воно?
• - Як ви розумієте слова: „Добре серце ніколи не буває гордим?”
• - Розглянемо малюнок? Що на ньому зображено?
• - Як ви собі уявляєте гадке каченя в порівнянні з лебедями? Можливо і воно було красиве? В якому розумінні?

VІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

На 2 уроці вчитель продовжує роботу над висвітленням внутрішньої краси. Також в цій частині казки з'являються вже і лебеді. Їхня краса описується чудовими словами, що розширюють естетичний кругозір дітей. Можна навіть дітям запропонувати прочитати їхній опис кілька раз, щоб підсилити враження і збагатити детальніше словник чудовими і гарними словами.

Урок 3.

Тема: Про таке щастя навіть не мріяв.

Мета: Продовжити роботу над виразним читанням казки, вчити визначати основну думку твору; розвивати вміння відповідати на запитання вчителя за замістом прочитаного; використовувати вибіркове читання для підтвердження думки; виховувати доброзичливість, прагнення творити добро, бачити красу і зовнішню, і внутрішню.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Фонетична розминка, чистомовки

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Усвідомлення і осмислення матеріалу

• 1. Словникова робота
• 2. Читання казки вчителем
• 3. Читання казки дітьми
• 4. Бесіда за замістом
• - Коли каченя зустрілося з лебедями?
• - Прочитайте з тексту яке воно вибрало рішення, як це його характеризує?
• - Як воно відчуло себе коли побачило в воді своє відображення? Яким воно стало? Прочитайте.
• - Чи змінило це його, адже воно стало найкрасивішим у світі?
• - Як до нього поставилися інші лебеді? Чи мріяло воно про таке щастя? Чому воно не загордилося?
• - Який прикметник можна додати до характеристики каченяти і заповнити до кінця таблицю? ( Щасливе!)

VІ. Закріплення вивченого

• 1. Складання цитатного плану
• 2. Робота над таблицею
• - Чи повна у нас табличка?
• - Що ми можемо сказати про каченят? Чи були вони красиві зовні? А в душі? Треба бути схожими на них?
• - Опишіть лебедів.
• - Яке ж наше гадке каченя? Зачитайте ті слова які характеризують його. Докажіть, що воно було добре. Зачитайте його опис, коли воно вдруге зустрілося з лебедями.
• - То хто з героїв дійсно прекрасний?
• - Яка краса має більше значення внутрішнє чи зовнішнім.
• 3. Бесіда за всім твором.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Ми змогли переконатися як завдяки одній казці можна розвинути естетичні погляди дитини. Всього за три уроки діти зрозуміли що таке краса зовні й чи треба цінувати внутрішню красу.

Такий твір є лише одиничним прикладом естетичного виховання. Подібних творів є дуже багато. Вчитель може ні, навіть мусить, займатися естетичним виховання при вивченні кожної казки. Всього кілька речень, кілька слів і діти вже розширили свої естетичні погляди. З дітей, яких вчать бачити красу від дитинства обов'язково виростуть сумлінні громадяни своєї держави і це вміння залишиться в них на все життя.

Саме тому місцем естетичного виховання на уроці не слід нехтувати. Але і не слід весь урок присвятити суто йому. На все має бути своє місце. А інколи і доброго буває забагато. Щоб все на уроці йшло за правилами, урок слід добре продумати попередньо.

Слід запам'ятати, що учні, заглиблюючись у казку і „розкодовуючи” її символи, починають розуміти, що в надрах фізично видимого „земного” тіла людина має безцінний скарб свого незнищенного духу. Приходить ще одне розуміння: скарб, нетлінний і непідвладний часові, і звітним стихіям, коли рідний народ передав, залишив прийдешнім поколінням, і лише вдячний працьовитий син може отримати спадок.