СЕЙСМОРОЗВІДУВАННЯ

Сейсмологія та сейсморозвідування. Елементи теорії пружнсті та геометричної сейсміки. Типи сейсмічних хвиль та умови їхнього утворення і поширення у верхніх шарах земної кулі.

Методика виконання сейсмічних досліджень методами відбитих (МВХ) та заломлених (МЗХ) хвиль. Умови можливого їхнього застосування. Системи спостережень методами сейсмічного профілювання та зондування, сейсмічного "просвічування" та каротажу. Поняття сейсмічного каналу та переносна сейсмічна аппаратура (сейсмостанція, сейсмоприймач, збуджувач пружних хвиль, електроживлення), що використовують під час досліджень на порівняно незначних (до 100 м) глибинах. Боротьба з перешкодами, що не мають геологічної природи та точність досліджень.

Побудова годографів прямої, зустрічної, накладеної хвиль та зведеного годографа. Методи побудови сейсмічних границь. Визначення динамічного модуля пружності (модуля Юнга) та коефіцієнта Пуасона порід масиву за результатами польових досліджень.

Застосування сейсморозвідування для вирішення інженерно-геологічних, гідрогеологічних та екологічних задач: визначення потужності четвертинних відкладів і форми залягання корінних (материнських) порід, оцінювання анізотропності та неоднорідності масивів, вивчення закарстованості порід, пошуки і трасування зон тектонічних порушень, дослідження осувів, визначення показників міцності порід у корінному заляганні.

ЯДЕРНО-ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ

Головні закони радіоактивних перетворень. Одиниці радіоактивності. Взаємодія радіоактивного випромінювання з речовиною.

Методи реєстрації радіоактивного випромінювання (газонаповнені та сцинтиляційні лічильники). Ядерно-фізичні властивості гірських порід та руд. Класифікація ядерно-геофізичних методів: радіометричні, гамма-гамма, гамма-нейтронний, нейтронний, активаційний.

Застосування ядерно-геофізичних методів під час геологічного картування, визначення вологості порід, оцінки радіаційної безпеки певної ділянки робіт.