Характеристика фашизму як політичного режиму

Визначення поняття "фашизм"

Ледве з'явившись в політичній термінології, слово "фашизм" почало служити для позначення самих різних режимів, рухів, колективних і індивідуальних дій і образів мислення. До останнього часу, особливо в країнах ліберальної демократії, фашизмом називали будь-які прояви правої політики. Праві ж, навпаки, з фашизмом ототожнювали комуністичний тоталітаризм. При цьому ні в тому, ні в іншому таборі не могли чітко пояснити, де кінчається права політика і де починається тоталітаризм.

Проте спочатку слід дати визначення терміну "фашизм".

Найбільш загальне визначення фашизму міститься у Великій радянській енциклопедії, де, зокрема, в словарній статті вказується, що слово "фашизм" утворилось від італійського "fascismo", що дослівно означає - пучок, зв'язка, об'єднання [15; c.5]. Фашизм - це політична течія, що виникла в капіталістичних країнах в період загальної кризи капіталізму і що виражає інтереси найбільш реакційних і агресивних сил буржуазії. Найважливіші відмінні риси фашизму - це використання крайніх форм насильства для придушення робочого класу, войовничий антикомунізм, шовінізм, расизм. Зовнішня політика фашизму характеризується як мілітаристична політика завоювань. БСЭ, т.27, с. 895.

Проте разом з цим визначенням існує багато інших, кожне з яких в тій або іншій мірі розкриває політичну суть цього суперечливого і загадкового явища ХХ століття [10; c.56].

Французький дослідник Пьер Мілза конкретизує приведене вище визначення, акцентуючи увагу на тому, що слово "фашизм" походить від італійського "Fascio di combattimento", що означає "бойова зв'язка". Термін був запозичений італійськими націоналістами у украй лівих і пов'язаний з революційною традицією. Фашистським назвали себе загально італійські збори прихильників Муссоліні, що зібралися 23 березня 1919 р. в Мілані. Милза П. Что такое фашизм? // Полис, 1995 №2, с. 156.

Пьер Мілза пише про те, що в цілому існує 3 інтерпретації фашизму:

Перша з цих інтерпретацій - теорія "етичної хвороби" Європи. Найбільш розроблена версія даної теорії належить італійському філософу Б. Кроче, який вважав, що фашизм - це реакція в більшості європейських країн проти загальної тенденції здійснення ідеалів, успадкованих від філософії Освіти. Борозняк А.И. Историки ФРГ о нацизме // Новая и новейшая история. 1997. №1.

Друга інтерпретація фашизму, згідно точці зору Мілза, - це радикальна, така, що спочатку з'явилася в лівих марксистських кругах. На думку радикалів, фашизм є логічним і неминучим результатом тривалої еволюції, наслідком вроджених вад історичного розвитку певних країн, в першу чергу Італії і Німеччині. Милза П. Что такое фашизм? Полис, 1995 №2, с. 157.

Третя класична інтерпретація фашизму належить марксистам, які вважають, що фашизм можна пояснити лише в межах соціоекономічних структур суспільства, що знаходиться на стадії монополістичної концентрації капіталу. Фашизм є специфічною для ХХ століття формою антиробітничої реакції.

Еріх Фромм, розмірковуючи про фашизм, пише, що в науковій літературі про фашизм висловлюється дві протилежні точки зору [8;c.29]. Перша полягає в тому, що фашизм - це суто економічне і політичне явище, і психологія ніяк його не пояснює, а друга - в тому, що фашизм - чисто психологічна проблема. Фромм Э. Психология нацизма. Тайна порока или душа просит грязи. Составитель Е.В. Медреш - Харьков, ИКФ "Гриф", 1995 г., с. 181.

Він висловлює гіпотезу про те, що фашизм - це, безумовно, психологічна проблема, проте уточнює, що самі психологічні чинники можна зрозуміти лише при врахуванні їх формування під впливом чинників соціально-політичних і економічних [19;c150]. Таким чином, згідно теорії Фромма, фашизм - це економічна і політична проблема, але без урахування психологічних чинників неможливо зрозуміти, яким чином він придбав владу над цілим народом. Желев Ш. Фашизм. Преподавание истории в школе, 2000 г., №10, с. 25.

Деякі дослідники відділяють фашизм від націонал-соціалізму. Другий, на їх думку, був характерний виключно для Німеччини 20-40-х років. Пленков О.Ю. Феномен фашизма: некоторые аспекты интерпретации//Обществознание в школе. 1999. №1. с. 3-4. На мою думку націонал-соціалізм є лише регіональним різновидом фашизму, тому в даній роботі я ці концепції не враховував і в рівній мірі досліджував італійський, німецький, іспанський фашизм [2; c.24].

Отже, ми бачимо, що не існує якогось єдиновірного визначення фашизму. Усі з вищезгаданих у роботі визначень не є не вірними, вони просто відображають лише певні сторони цього поняття.