Методичні засади аналізу кредитоспроможності позичальника

Для оцінки кредитоспроможності позичальника банк може використати такі джерела інформації, наприклад:

• * матеріали про клієнта, наявні в архіві банку;
• * відомості від тих, хто має ділові контакти з клієнтом (його постачальників, кредиторів, покупців його продукції, банків тощо);
• * звіти та інші матеріали приватних і державних установ та агентств (звіти про кредитоспроможність, галузеві аналітичні дослідження, довідки щодо інвестицій тощо) [38].

Уся перелічена інформація є основою для визначення комерційним банком рейтингу позичальника, що враховується при прийнятті рішення про можливість його кредитування.

Питання оптимального набору показників, що найбільш активно відображають тенденцію економічної заможності (в тому числі і фінансового стану) позичальників, кожний комерційний банк вирішує самостійно з урахуванням вимог, затверджених постановою НБУ 6 липня 2000 р. №279 «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями».

НБУ рекомендує комерційним банкам для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи враховувати, як мінімально необхідні, такі основні показники його діяльності:

• * платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
• * фінансова стабільність (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
• * обсяг реалізації;

обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

• * склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний і поточний роки);
• * собівартість продукції (у динаміці);
• * рентабельність (у динаміці);
• * кредитна історія (погашення кредитної заборгованості у минулому, наявність діючих кредитів) [1].

Інформаційною базою аналізу є дані балансу (форма №1) підприємства та звіту форми №2 про фінансові результати.

Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

• * коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛІ), який характеризує, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:
• (1.1)

де АВ - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,

ЗП - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

• (оптимальне теоретичне значення показника КЛІ не менш як 0,2 );
• * коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), який характеризує можливість погашення короткострокових зобов'зань у встановлені строки : (1.2)

де АЛ - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних;

ЗП - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами, оптимальне (теоретичне значення показника КЛ2 не менш ніж 0,5);

* коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів: (1.3)

де АО - оборотні активи,

ЗП - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами, оптимальне теоретичне значення показника КЛ не менш ніж 2,0.

Фінансова стабільність позичальника визначається по таких показниках:

* коефіцієнт маневрування власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів: (1.4)

де ВК - власний капітал підприємства,

АН - необоротні активи,

оптимальне теоретичне значення показника КМ не менш ніж 0,5;

* коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику: (1.5)

де ЗК - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),

ВК - власний капітал,

оптимальне теоретичне значення показника КН не більш ніж 1,0 [43].

Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оптимальне теоретичне значення показника К не менш ніж 1,5.

Також можуть бути враховані суб'єктивні фактори, що впливають на фінансовий стан підприємства і характеризуються такими показниками:

ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і

структурних змін в економіці та галузі промисловості;

наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;

ефективність управління позичальника;

професіоналізм керівництва та його ділова репутація;

інша інформація [4].