Оцінка кредитоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності на основі аналізу його індивідуальної характеристики

Важливим в системі оцінки кредитоспроможності є аналіз формування грошових потоків підприємства - позичальника, тому підприємство може відкривати декілька поточних рахунків, як в установі одного банку, так і у різних банках. Отже, необхідним для банку є визначення реальних обсягів надходжень грошовиз коштів на рахунки. Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку жії кредитного договору.

Оцінка кредитоспроможності позичальників на основі аналізу грошових потоків передбачає визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу та відпливу коштів. Для аналізу грошового потоку беруться як правило три останніх роки. Кредитоспроможним вважається підприємство, яке має стійке перевищення вхідних грошових потоків над вихідними [12].

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюється кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці. Залежно від виду та значення показників, можна визначити до якої групи відносяться аналізуємі клієнти, відповідно визначити на який строк можна оформляти кредит та в якій сумі [25].

Отже, на основі проведених розрахунків, проаналізуємо кредитоспроможність ЗАТ «Будівельник»

Аналізуючи показники ліквідності (таб 3.1) можна зробити настіпні висновки, що значення коефіцієнтів не відповідають загальноприйнятим нормам, тому клієнт відноситься до четвертої групи, що свідчить про незадовільну фінансово-економічну діяльність, з великим ризиком збитків, при цьому ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків дуже низька. Таким клієнтам банк відмовляє.

Таблиця 3.1

Основні показники ліквідності при аналізі ЗАТ «Будівельник» за 2009-2011 роки

Аналізуючи показники, які характеризують фінансову стійкість, до яких відносять коефіцієнт незалежності, коефіцієнт автономномії, коефіцієнт забезпечення власними коштами та коефіцієнт маневреності власних коштів (таб. 3.2)

Таблиця 3.2

Аналіз основних показників фінансової стійкості ЗАТ «Будівельник» за 2009-2011 роки

За результатами, деякі показники не відповідають загальноприйнятим нормам, тому клієнт відноситься до четвертої групи. Банк може надати клієнту кредит у вигляді овердрафту з лімітом 10 % від обсягу середньомісячних надходжень коштів на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» за останні 3 місяці з максимальним строком на три місяці.

Окрім системи коефіцієнтів, які дозволяють кількісно оцінити кредитоспроможність, банки беруть до уваги також якісні показники діяльності позичальника, зокрема:

• - вивчають кредитну історію та оцінюють показники, що характеризують діяльність підприємства на ринку і його співпрацю з контрагентами (термін функціонування підприємства за поточним профілем діяльності, джерела погашення кредиту, залежність від постачальників та покупців);
• - аналізують показники, що визначають якість управління (ринкову позицію позичальника, ефективність управління, достовірність і своєчасність надання інформації та фінансової звітності) [10].

Дослідження кредитної історії підприємства дозволяє зробити висновки щодо попередніх взаємовідносин позичальника з банківськими установами та погашення кредитної заборгованості в минулому.

Аналізуючи співпрацю підприємства з контрагентами-постачальниками, банки беруть до уваги ступінь диверсифікації джерел постачання виробничих ресурсів і рівень залежності від тих постачальників, які не можуть бути замінені.

Оцінка структури клієнтської бази позичальника дозволяє банку зробити наступні висновки: невелика кількість клієнтів в потенційного позичальника підвищує ризик кредитування, широка база клієнтів - зменшує кредитний ризик банку, адже з більшою ймовірністю гарантує реалізацію виробленої продукції та забезпечення прибутковості діяльності підприємства.

Аналіз показників, що характеризують якість управління, має на меті з'ясувати ринкову позицію позичальника, рівень менеджменту потенційного клієнта та якість і своєчасність надання фінансової інформації.

Основною метою і завершальним етапом аналізу кредитоспроможності підприємства є розрахунок рейтингового показника фінансового стану та віднесення підприємства до певного класу позичальників для оцінки можливостей подальшої співпраці банку з цим контрагентом та формування резерву під кредитну операцію. Інтегрований рейтинговий показник фінансового стану розраховується на підставі коефіцієнтів, їхніх вагових значень та вагових коефіцієнтів аналітичних груп.

Відповідно до рейтингової шкали визначення класу позичальників (табл. 3.3), дане підприємство може бути віднесене до класу Б.

Таблиця 3.3

Рейтингова шкала для визначення рейтингу позичальника

Отже, актуальною проблемою оцінки кредитоспроможності позичальників банківських установ залишається вироблення системи критеріальних значень коефіцієнтів фінансового стану для їхнього порівняння, оскільки існує множина значень, обумовлена галузевою приналежністю, а приведені в економічній літературі бажані значення фінансових коефіцієнтів не враховують галузевих особливостей і специфіки діяльності суб'єктів господарювання [4].