Теоретичні основи управління капіталом підприємства

Сутність капіталу підприємства як економічної категорії

Ефективнекфункціонування підприємства, як провідної ланки мікроекономіки, залежить від багатьох чинників, як зовнішніх, так і внутрішніх. Головним серед останніх можна назвати капітал підприємства, що виступає фактором виробництва, джерелом доходу, інвестиційним ресурсом і є важливою ланкою відтворювального процесу. Капітал є фундаментальним, складним, багатоаспектним, і в силу цього не достатньо дослідженим економічним явищем.

Хоча історія наукового дослідження категорії «капітал» досить тривала, проте універсального підходу до її визначення не існує, що пояснюється складністю та динамічністю капіталу: змінювались соціально-економічні умови функціонування господарств різних епох, так само змінювались та розвивались капітал і, відповідно, наукові підходи щодо розуміння капіталу. Отже, важливим елементом та науковим підґрунтям з'ясування економічної сутності капіталу підприємства є аналіз еволюції поглядів на категорію «капітал», який дозволить з'ясувати сутність та зміст поняття «капітал підприємства» у теперішніх економічних умовах.

Так, Ю.М. Воробйов здійснює детальний опис історичної еволюції категорії «капітал» та виокремлює лише два підходи до визначення капіталу підприємства: фінансовий та економічний [11, c. 90-104]. Проте фінанси і як явище, і як система відносин є частиною економіки. Тому з'ясовуючи економічну сутність капіталу, можна лише сказати, що фінансовий капітал є підвидом капіталу взагалі, оскільки за природною ознакою капітал поділяють на фінансовий, фізичний та інтелектуальний або за класифікацією Ю.М. Воробйов - на фінансовий, матеріальний та нематеріальний [11, c. 126].

О.В. Гурнак зазначає, що «категорія капіталу виникла та розвивається разом із капіталістичною системою господарювання» і починає розгляд еволюції поглядів на капітал з вчення меркантилістів, яких називає «першовідкривачами» [17, с. 9]. Проте, на думку більшості вчених, першими дослідниками капіталу є Аристотель (IV ст. до н.е.), Авіцена (Х-ХІ ст.), Фома Аквінський (ХІІІ ст.) та інші давньогрецькі, давньоримські та середньовічні діячі.

Богачова Г.Н., Денисов Б.А. обмежуються розглядом декількох концепцій капіталу, не розглядаючи теорію всеосяжного капіталу І.Фішера, теорії людського та інтелектуального капіталу [7, с. 13].

Відповідно до Гончаренко А.М капітал - сукупність виробничих відносин капіталістичного способу виробництва, за яких засоби праці, певні матеріальні блага, гроші, об'єкти інтелектуальної власності та різні види цінних паперів тощо є знаряддям експлуатації, привласнення частини чужої неоплаченої праці [12, с.102].

Виходячи із результатів досліджень вчених і трактувань поняття капіталу у економічній літературі, побудуємо схему змістовних складових та елементів структури капіталу підприємства (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Елементна структура капіталу підприємства [40, с. 160]

Однак, виходячи із обмеженості теми магістерської роботи у нашому дослідженні ми детально зупинимось на аналізі сутності фінансового капіталу підприємства, його структури та складових.

Фінансовий капітал підприємства як економічна категорія існує об'єктивно, його природа визначається не суспільно-економічною формацією або типом економічної системи держави, а реальним процесом формування підприємницьких структур і механізмом здійснення фінансування їхньої діяльності. Тому фінансовий капітал підприємств формується і використовується суб'єктами господарювання в будь-якій економічній системі відповідно до стратегічних і тактичних цільових настанов останньої.

Поняття «фінансовий капітал» на відміну від поняття «капітал» з'явилося в науковому обороті відносно недавно, на початку XX ст. після виходу в1910 р. однойменної книги німецького соціаліста Р. Гільфердінга. Досліджуючи сутність капіталу в нових історичних умовах економічного розвитку провідних країн світу можна зробити висновок, що промисловість стає дедалі залежнішою від банківського грошового капіталу. Відбувається проникнення банківського капіталу в промисловість, у результаті чого відбувається злиття капіталів. Об'єднання банківського капіталу з промисловим визначається поняттям «фінансовий капітал» - це капітал, що перебуває у розпорядженні банків і застосовується промисловцями [66, с.100].

Що стосується теорії фінансів, то в радянський період капітал у будь-якій його формі не був об'єктом дослідження і тільки з початком ринкової економіки почалося формування наукового розуміння економічної природи капіталу підприємства. При цьому більшість сучасних економістів-фінансистів розглядають поняття «фінансовий капітал» як синонім фінансових ресурсів.

Так, І.Т. Балабанов зазначає: «Капітал - це частина фінансових ресурсів. Капітал - це гроші, пущені в обіг, і доходи, які вони приносять від цього обігу» [64, с.108].

З.В. Григорова зазначає, що капітал - це кошти, вкладені в суб'єкт господарювання для початку або продовження господарської діяльності з метою одержання прибутку (доходу) [16, с.18].

К.Я. Ходжава дає таке визначення капіталу: «Фінансові ресурси, що використовуються на розвиток виробничого процесу (купівля сировини, товарів та інших предметів праці, робочої сили, інших елементів виробництва), капітал у його грошовій формі» [75, с.161].

Л.М. Малярець і Н.М. Пономаренко вважають, що фінансовий капітал - це фінансові кошти підприємства, відбиті в пасиві його бухгалтерського балансу. При цьому фінансовий капітал підрозділяється на власний, тобто сформований за рахунок власних джерел фінансових ресурсів, і позиковий, формування якого здійснюється за рахунок позикових фінансових джерел [44, с.132].

О.В. Лебідь визначає капітал як частину фінансових ресурсів, задіяних фірмою в оборот, і доходи, які вони приносять від цього обороту. У цьому розумінні капітал виступає як перетворена форма фінансових ресурсів [38, с.260].

І.О. Бланк, розглядаючи капітал з позиції фінансового менеджменту визначає його таким чином: «Капітал підприємства характеризує загальну

вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів» [6, с.52].

Отже, з точки зору підприємства або власника капітал характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування активів підприємства.

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його властивості як [28, с.162]:

• 1) капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс;
• 2) капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу;
• 3) капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу на користь власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.
• 4) капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.
• 5) динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. У зв'язку з цим потрібно відмітити, що здатність капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.

Зазначені властивості капіталу підприємства можна назвати загальними, але капітал окремого підприємства може мати низку специфічних, характерних тільки йому властивостей. Як було зазначено вище, властивості капіталу підприємства визначають його функціонування, отже, щоб здійснити управлінський вплив на функціонування капіталу підприємства, слід вплинути на його властивості.

У залежності від виду економічної діяльності й форми власності керівні органи висувають певній набір вимог щодо мінімального розміру капіталу, як наприклад, для акціонерних товариств незалежно від виду діяльності або для банківських та страхових установ, щодо величини співвідношення власного та залученого капіталу, величини грошових коштів, заробітної плати тощо.

Таким чином, капітал є головною базою розвитку економіки, яка в процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави та власників підприємств. Він є об'єктивною основою створення та подальшого ефективного функціонування підприємств завдяки здатності генерувати грошові потоки та створювати нову вартість.