Оцінка економічної ефективності заходів удосконалення системи управління капіталом підприємства

Одним із основних питань управління капіталом підприємства є визначення оптимальної структури капіталу, тобто такого співвідношення власних і позикових коштів, яке забезпечує максимізацію ринкової вартості підприємства.

Оптимізація структури капіталу являє собою одну із найбільш важливих та складних задач, що вирішуються в процесі управління підприємством. Оптимальна структура капіталу - це таке відношення використання власних та позикових ресурсів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес удосконалення системи управління капіталом нерозривно пов'язаний із врахуванням особливостей використання як власного, так і позикового капіталу.

Таким чином, підприємство, що використовує лише власний капітал, має найбільшу фінансову стійкість (його коефіцієнт автономії дорівнює одиниці), але обмежує темпи свого розвитку (так як не може забезпечити формування необхідного додаткового об'єму активів в періоди сприятливої кон'юнктури ринку) та не використовує фінансові можливості приросту прибутку на вкладений капітал. А підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) та можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак у більшій мірі генерує фінансовий ризик та загрозу банкрутства (що зростають по мірі зростання питомої ваги позикових ресурсів в загальній сумі використовуваного капіталу).

Для більшої обґрунтованості та наукової значимості отриманих результатів вважаємо за необхідне розрахувати оптимальну структуру капіталу для ПрАТ «Київфундаментбуд» за усіма трьома зазначеними методами.

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня прогнозованої фінансової рентабельності ґрунтується на багатоваріантних розрахунках рівня фінансової рентабельності при різній структурі ресурсів.

Остання виражається через такий показник, як ефект фінансового левериджу,

який полягає у тому, що підвищення частки залученого капіталу обумовлює зростання рентабельності власного, але позитивний ефект має місце лише у тому випадку, коли різниця між валовим прибутком та середнім розміром відсотка за кредит є позитивною величиною.

Вважаємо за потрібне розрахувати значення чистої рентабельності власного капіталу ПрАТ «Київфундаментбуд», виходячи із існуючого співвідношення власного і позикового капіталу Табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Показники, що характеризують існуючу структуру капіталу ПрАТ «Київфундаментбуд» за 2013 рік

Таким чином, ми бачимо, що при існуючій структурі капіталу ПрАТ «Київфундаментбуд» чиста рентабельність власного капіталу дорівнює 16,03 %. З метою збільшення чистої рентабельності власного капіталу підприємству необхідно змінити структуру капіталу. Найлегше для досліджуваного підприємства буде змінити структуру з існуючої на 50 % власного капіталу та 50 % позикового. В такому випадку чиста рентабельність власного капіталу складе 19,15 %. Розглянемо наступний метод, а саме метод оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Метод оптимізації структури ресурсів за критерієм мінімізації його вартості ґрунтується на попередній оцінці власного та залученого капіталу за різних умов їх формування,обслуговування та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу. При цьому залучення власних коштів являється платним, вартість власної частини капіталу прийнято на рівні очікуваних дивідендних виплат, розрахованих з метою зацікавлення інвесторів, а вартість позикового капіталу встановлюється з урахуванням податкового коректора, оскільки частина прибутку, спрямована на сплату відсотків за кредитами, звільняється від оподаткування податком з чистого прибутку підприємств.

Таким чином, ми бачимо, що результати двох наведених методик є різними, тобто вибрати найоптимальніший варіант структури капіталу є неможливим. Саме тому, вважаємо за необхідно здійснити розрахунки ще й за третьою методикою - за методом оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Даний метод пов'язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. При цьому, КПК - короткостроковий позиковий капітал; ДПК - довгостроковий позиковий капітал.

Розподілимо загальну суму оборотних активів ПрАТ «Київфундаментбуд», яку підприємство має на кінець 2013 р., на постійну та змінну частини. Зокрема до постійної частини ми віднесемо виробничі запаси підприємства та незавершене виробництво на кінець аналізованого року, інші необоротні активи, а також середньорічну суму дебіторської заборгованості підприємства та середньорічну суму грошових коштів підприємства.

За рахунок довгострокового позикового капіталу та власного капіталу ПрАТ «Київфундаментбуд» фінансується близько половини постійних оборотних активів та повністю необоротні активи. На основі такої структури фінансування своїх активів можна зробити висновок, що ПрАТ «Київфундаментбуд» використовує підхід,наближений до компромісного.

Запропонуємо ПрАТ «Київфундаментбуд» в плановому періоді наблизити політику фінансування активів до компромісної. Спираючись на тенденції зміни валюти балансу підприємства та окремих його статей в 2013 році порівняно із 2012 роком, спрогнозуємо на плановий період обсяги необоротних та оборотних активів, очікуючи, що збережуться попередні тенденції. Так, необоротні активи будуть сформовані в розмірі 57103,17 тис. грн.. Відповідно, виходячи із структури поділу оборотних активів на постійну та змінну частини, можемо спрогнозувати, що постійна частина оборотних активів в плановому періоді буде сформована в розмірі 68279,21тис. грн., а змінна - 3174,58 тис. грн.

Таким чином, за третьою методикою ми пропонуємо збільшити власний капітал до 50 %, пропонована структура призведе до зменшення фінансових ризиків, що несе підприємство.

За результатами трьох методик ми отримали 3 різні результати, тому для визначення оптимальної структури капіталу та його управління для ПрАТ «Київфундаментбуд» необхідно їх узагальнити. Ми отримали такі результати:

• - за першою методикою - 50 % власного капіталу, 50 % позикового;
• - за другою методикою - 40 % власного капіталу, 60 % позикового;
• - за третьою методикою - 50 % власного капіталу, 50 % позикового.

Отже, ми вважаємо, що для ТОВ «Фавор» оптимальною структурою капіталу на даний момент є така структура капіталу: 50 % власного капіталу, 50 % позикового капіталу. За такої структури ПрАТ «Київфундаментбуд» зможе збільшити чисту рентабельність власного капіталу з 16,03 % до 19,15 % та збільшити середньозважену вартість капіталу з 23,58 % до 24,04 %. Не дивлячись на те, що більш висока вартість капіталу є негативним фактором для підприємства, така структура дозволить зменшити рівень фінансового ризику підприємства та рівень залежності підприємства від позикових ресурсів, що призведе до зменшення значення коефіцієнта фінансування і, як наслідок, збільшення рівня фінансової стабільності ПрАТ «Київфундаментбуд». Дане твердження може бути підтверджене шляхом підстановки нового прогнозного значення коефіцієнту фінансування в методику оцінки рівня фінансової безпеки підприємства.