Висновки

Беручи до уваги популяризацію рейдерського бізнесу та зростаючу динаміку силових захоплень підприємств, вітчизняні підприємці повинні серйозніше ставитись до захисту свого бізнесу. Оскільки часи масової приватизації вже пройшли, а ресурси, як відомо, перетікають з менш ефективних в більш ефективні сфери господарювання, загроза втрати фірми нависла над багатьма власниками. Потрібно пам'ятати, що превентивні заходи не тільки легше втілити в життя, але й те, що вони є значно дешевшими, ніж активні. Сподіватись на захист з боку держави поки що є доволі марною справою, оскільки наші закони ще не досконалі і не завжди виконуються, а верховенство права часто замінено верховенством судді. Адже рейдери самі використовують адміністративні ресурси та політичний тиск. Навіть якщо загроза рейдерства і не торкнулась певного підприємства, превентивні заходи значно підвищать його конкурентоспроможність.

Рейдерство набуває ознак системного явища і загрожує не тільки певній галузі промисловості, а й ринковій економіці загалом. Україна не повинна бути ідеальним місцем для діяльності рейдерів. Адже у більшості європейських країн прийняті спеціальні закони, які спрямовані проти рейдерів. У нас же рейдерство залишається безкарним з боку держави. Вдосконалення законодавчої бази є вкрай необхідним, оскільки рейдерство створює загрозу національній безпеці України.

Перспективи подальших досліджень з точки зору цього дослідження стосуються можливості створення ефективної міжвідомчої групи з боротьби з рейдерством, а також розгляду заходів з підвищення активності державного втручання у боротьбі з рейдерськими атаками з метою покращання інвестиційного клімату в державі.

Ще однією особливістю при врегулюванні корпоративних конфліктів в Україні є те, що акціонери та менеджмент не обізнані з методами захисту від ворожих поглинань, які використовуються на зарубіжних ринках і в багатьох випадках є досить ефективними. Ці методи необхідно вивчати як у системі вищої економічної освіти, так і при підвищенні кваліфікації вищих керівників.

Крім того необхідне започаткування реальної діяльності нещодавно створеної громадської антирейдерської комісії.

Керівництво заздалегідь повинно дбати про розробку стратегії захисту компанії. Для захисту компанії дуже важливо вчасно розпізнати ворога та розробити надійні системи захисту від рейдерських нападів.

Тільки прозорість та ефективне управління компанії, дотримання законодавства про АТ і цінні папери може служити гарантією того, що в один момент її акціонерам не доведеться розлучитися зі своєю власністю за безцінь.

Актуальним у цьому контексті є проведення розслідування правоохоронними органами зв'язків конкретних політиків, олігархів і рейдерів.

Тільки за виконання зазначених умов українські рейдери не зможуть залишитись загарбниками і піратами, що руйнують інститут приватної власності, перешкоджаючи інвестиціям та розвитку економіки України.

Отже, можна узагальнити, що в Україні рейдерство дійсно є надзвичайно актуальною проблемою в сучасному суспільстві, яка набирає статусу загрози національної безпеки України. Через нестійкість, корумпованість державних органів, прогалин у законодавстві, несформованих інституцій прав власності такий феномен в Україні не лише виникає, а набирає високих "темпів зростання". І хоча в розвинених країнах рейдерство є ефективним інструментом впливу на неефективні підприємства, у нас - це інструмент перерозподілу власності та особистих інтересів. Тому пропонуються реальні заходи щодо ефективного захисту від рейдерства до його подолання.

По-перше, на боці власника має виступати держава і вживати дієві, реальні важелі щодо захисту прав власності. По-друге, прозорість і ефективність діяльності суб'єктів господарювання, які можуть зробити підприємство фактично невразливим до рейдерів. По-третє, наділити Державну комісію у справах боротьби з рейдерством відповідними повноваженнями згідно Конституції та Законів України, потрібними для оперативного регулювання на ситуації, що мають відношення до рейдерських дій та вжиття невідкладних заходів. По-четверте, ініціювати прокурорські перевірки незалежними слідчими Генеральної прокуратури України всіх рішень, винесених на користь рейдерів українськими судами. По-п'яте, створити реєстр рейдерських судових рішень та внести на розгляд Вищої ради юстиції персональні справи суддів, які їх винесли. По-шосте, необхідно ухвалити Закон України "Про акціонерні товариства", та внести відповідні зміни і повноваження до чинного законодавства. Боротьба з рейдерством має носити комплексний характер. У питанні протидії рейдерству повинні об'єднатися влада, парламент, бізнес, громадськість. Лише таким чином можливо значно скоротити кількість рейдерськихзахоплень в Україні. Головним антирейдерським чинником є формування "правил гри" та умов рівноправної конкуренції. Держава та влада першими повинні демонструвати принцип верховенства права.