Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічних установ охорони здоров'я

Склад лікарняних відвідувань вивчається окремо за кожною ознакою (напрямом). Аналіз складу лікарняних відвідувань та оцінка його зміни залежать від характеру ознак групування відвідувань.

Облік зміни співвідношення між лікарняними відвідуваннями в поліклініці та лікарем хворого вдома має важливе значення для оцінювання роботи поліклініки в цілому та окремих лікарів, оскільки підвищення частки відвідувань лікарем хворого вдома є пріоритетним напрямом удосконалення лікувальної практики. Воно вказує на поліпшення якості обслуговування населення та забезпечує скорочення термінів лікування.

Завершальним етапом аналізу обсягу роботи поліклініки є оцінювання рівня амбулаторного обслуговування населення. З цією метою визначають чисельність осіб, які звернулися за наданням медичної допомоги, та їх питому вагу в загальній чисельності населення району обслуговування. Порівняння фактичного їх рівня з даними попередніх періодів дає змогу зробити висновок про стан здоров'я населення та звертання його за медичною допомогою.

У забезпеченні раціонального використання мережі амбулаторно-поліклінічних установ і високої якості їхньої роботи важливу роль відіграють заходи організаційного характеру.

Головним показником рівня організації роботи поліклініки є ритмічність відвідувань. Вона вимірюється питомою вагою лікарняних відвідувань за кожен день тижня в загальній їх кількості за тиждень. Ритмічність відвідувань передбачає рівну їх кількість кожного дня тижня з тим, аби забезпечити постійність навантаження лікарського персоналу. Навантаження лікарів планується на кожний день за встановленим нормативом лікарняних відвідувань за годину. Порушення ритмічності проявляється у відхиленні фактичної питомої ваги відвідувань за день від навантаження за нормативом.

Узагальнюючим показником організації роботи поліклініки є рівень інтенсивності роботи. Він характеризується кількістю робочих днів, відпрацьованих одним працівником чи поліклінікою за рік, і визначається діленням обсягу роботи при збереженні встановленого режиму дня на наявну потужність поліклініки.

У процесі аналізу роботи амбулаторно-поліклінічних установ використовують як узагальнюючі, так і часткові показники. Такими показниками є загальна захворюваність і захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

Загальна захворюваність населення вивчається за даними звертань до лікувально-профілактичних закладів, за результатами періодичних оглядів і за відомостями про причину смерті. Вона характеризується чисельністю осіб, які звернулися у поточному році по медичну допомогу.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності враховується та оцінюється за кількістю випадків і днів втрати працездатності в цілому по району обслуговування і на 100 працюючих осіб.

Амбулаторно-поліклінічні установи виконують функції лікарської діагностики, лікування та профілактики захворювань. Тому оцінювати виконання цих функцій необхідно за окремими напрямами. Оскільки кожен вид діяльності є відносно самостійним, то у процесі аналізу можливо використовувати систему часткових показників.

Якість роботи поліклініки щодо лікарняної допомоги характеризується кількістю випадків помилкових діагнозів і невиявлених захворювань. Для оцінювання якості роботи поліклініки в цілому кількість таких випадків зіставляють з даними попередніх періодів та інших установ.

Оцінювання якості лікувальної роботи поліклініки здійснюється на основі даних про середній термін непрацездатності та частоту відвідувань лікарями хворих вдома з приводу непрацездатності через захворювання. Використання цих показників для аналізу роботи поліклініки зумовлено залежністю їх рівня від своєчасності та ефективності медичної допомоги, які, в свою чергу, залежать від наявності в установі необхідного устаткування, лікарських засобів, кваліфікації лікарського персоналу

Основним напрямом профілактичної роботи амбулаторно-поліклінічних установ є диспансеризація населення. Показниками, що характеризують якість такої роботи, є: питома вага хворих, які перебувають на диспансерному обліку; питома вага осіб, які вважаються хворими, але протягом року не наглядаються лікарями. Наявність таких хворих виявляє ставлення лікарів як до цієї ділянки роботи в цілому, так і до окремого хворого. Показником якості профілактичної роботи поліклініки може слугувати і середня чисельність диспансерних хворих, що припадає на одного лікаря.