Розділ 1. Теоретичні основи ігрової діяльності дошкільників

Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку

Особистісні якості дитини формуються в активній діяльності, і перш за все у тій, яка на кожному віковому етапі є провідною. У дошкільному віці такою діяльністю є гра, яка відповідає потребі дитини в пізнанні навколишньої дійсності й дає їй змогу переноситися в чарівний світ фантазій. Як зазначав А.С. Макаренко, «…гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина у грі, така, з багатьох поглядів, вона буде у роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі» [14, с.227].

Гра - вид діяльності, який полягає у відтворенні дітьми дій дорослих і відносин між ними, спрямований на пізнання навколишньої діяльності [17].

У процесі гри у дитини з'являється потреба активно впливати на речі, предмети, що її оточують. Вона розвиває та формує інтелектуальні, емоційні, вольові якості особистості.

В історії закордонної і вітчизняної педагогічної науки склалось два напрямки використання гри у вихованні дітей: для усестороннього гармонійного розвитку і у вузько дидактичних цілях.

Яскравим представником першого напрямку був великий чеський педагог Я.А. Коменський. Він вважав гру необхідною формою діяльності дитини, що відповідає її природі і схильностям: гра - серйозна розумова діяльність, в якій розвиваються всі види здатностей дитини; в грі розширюється й збагачується круг уявлень про навколишній світ, розвивається мова; в спільних іграх дитини зближується з іншими дітьми [6].

З найбільшою повнотою дидактичний напрям приставлений в педагогіці Ф. Фребеля. Ф. Фребель надає грі велике виховне значення: гра розвиває дитину фізично, збагачує її мову, мислення, уяву; гра є активною діяльністю для дітей дошкільного віку.

К.Д. Ушинський вказав залежність змісту дитячих ігор від соціального оточення. Він стверджував, що ігри не проходять для дитини безслідно: вони можуть визначити характер і поведінку людини в суспільстві. К.Д. Ушинский надавав велике значення спільним іграм, так як в них зав'язуються перші суспільні відносини [6].

Великий інтерес представляють погляди на гру Е.І. Тихеєвої. Вона розглядає гру як одну з форм організації педагогічного процесу в дитячому саду і разом з тим як одно з найважливіших засобів виховного впливу на дитину. Е.І. Тихеєва справедливо вважала, що дидактична гра надає можливість розвивати самі різноманітні здібності дитини, її сприймання, мову, увагу. Вона визначила значну роль вихователя в дидактичній грі. Е.І. Тихеєва розробила багато дидактичних ігор, які до сих пір використовуються в дитячих садах [20].

Таким чином, гра - серйозна розумова діяльність, в якій розвиваються всі види здібностей дитини, в ній розширюється і збагачується коло уявлень про навколишній світ, розвивається мова. Дидактична гра надає можливість розвивати самі різноманітні здібності дитини, її сприймання, мислення, мову, увагу.

Дошкільний вік характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, коли значно розширюються сфера взаємодії та коло спілкування дитини. Спілкування з дорослим значно ускладнюється, набуває нових форм і змісту. Дошкільнику вже недостатньо уваги дорослого і спільної діяльності з ним, оскільки завдяки мовному розвитку його можливості спілкування розширилися. Він уже здатний спілкуватися не тільки про предмети, які сприймає безпосередньо, а й предмети, відсутні у конкретній ситуації взаємодії. Зміст спілкування стає позаситуативним, виходить за межі сприйнятої ситуації.

Головна потреба дошкільника - бути повноправним членом суспільства, жити і почувати себе на рівні з дорослими. Однак реально включитися у доросле життя він не може через його складність і свої обмежені можливості. Саме в цьому - розриві між прагненням бути як дорослий і неможливістю реалізувати це прагнення - полягає суперечність соціальної ситуації розвитку дошкільника. Єдиною діяльністю, яка дає змогу подолати цю суперечність, є сюжетно-рольова гра, у якій дитина виконує роль дорослого як носія певних суспільних функцій, вступає у стосунки з іншими дорослими, безпосередньо не присутніми. Рольова гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, спрямованою на орієнтування у предметній і соціальній дійсності.

Рольова гра дає змогу дитині вступити у взаємодію з недоступними їй у реальній практиці сторонами життя, тому є провідною діяльністю дошкільника.

У соціальній ситуації розвитку дитини дошкільного віку все більшу роль починають відігравати однолітки, спілкування і стосунки з якими стають для неї не менш значущими, ніж взаємини з дорослими.

Усе це свідчить, що соціальна ситуація розвитку дошкільника ускладнюється і диференціюється, суттєво змінюються стосунки з дорослими, які і надалі залишаються центром її життя. Якщо у ранньому віці соціальна ситуація розвитку дитини визначалася лише стосунками з близькими людьми, то у дошкільному - вона вступає у стосунки з ширшим соціальним світом. Те, що дитина спостерігає у світі дорослих, стає предметом її ігрової діяльності, у якій дорослий присутній опосередковано. Гра стає провідним видом її діяльності. Спілкування з близькими дорослими набуває позаситуативного характеру і спонукається новими потребами. Дитина опановує нову сферу соціальних контактів - стосунки з однолітками.

Внутрішня позиція дошкільника щодо інших людей характеризується усвідомленням власного Я, своєї поведінки та інтересом до світу дорослих.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >