Фауна Чернігівщини

Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, однак значна інтенсивність та обсяги антропогенного впливу суттєво вразили її біорізноманіття, формування якого розпочалося з середини палеогену, а в сучасному вигляді, в основному, завершилося в середньому голоцені, тобто 5000 років тому.

На Чернігівщині зустрічаються види тварин, занесені не тільки до Червоної Книги України та Європейського Червоного списку, а й до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA).

Найбільше фауністичне різноманіття зустрічається на територіях, які зазнають найменшого антропогенного впливу. Це, в першу чергу, ліси, болотні масиви, об'єкти природно-заповідного фонду області. Для збереження видового різноманіття тваринного світу Чернігівщини на території області існують загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Каморетський», 2 ентомологічні, 3 орнітологічні, 1 іхтіологічний заказники та 7 зоологічних пам'яток природи місцевого значення.

Основними видами використання тваринного світу є полювання та рибальство.

Таблиця 7. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів

Всього в області налічується 43 користувачі мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області, закріплених за користувачами, становить 2814,7 тис. га, в т. ч.: за 10 мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1960,1 тис. га (69,6 %), держлісгоспами Чернігівського облуправління лісового господарства (9 користувачів) - 316,9 тис. га (11,3 %), за іншими 23 користувачами - 537,7 тис. га (19,1 %).

Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 5489,2 тис. грн., в т. ч.: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1317,7 тис. грн., держлісгоспами Чернігівського обласного управління лісового господарства - 393,8 тис. грн., іншими користувачами - 3777,7 тис. грн.

Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2009 році склали 2264,5 тис. грн., в т. ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 316,3 тис. грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 135,8 тис. грн., іншими користувачами - 1812,4 тис. грн.

В середньому, на 1000 га наданих у користування угідь, на охорону і відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 161,4 грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 428,6 грн., іншими користувачами - 3370,6 грн.

Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 41,3 % (2005 рік - 40,8 %).

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у 2009 році було погоджено вилучення копитних тварин лише тим користувачам мисливських угідь, які мали діюче мисливське упорядкування.

Добуто користувачами угідь у 2009 році 385 кабанів (62 % від ліміту), 175 козуль (71 % від ліміту), 18 оленів благородних (67 % від ліміту), 24 лосі (92 % від ліміту) (табл. 8).

Таблиця 8. Добування основних видів мисливських тварин, голів

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2009 році здійснювали 40 мисливствознавців і 280 єгерів.

В середньому на 1 єгеря, при нормі 1 єгер на 7 тис. га лісових та 10 тис. га польових угідь, припадає угідь: у МРП УТМР - в середньому - 15,4 тис. га, по Чернігівському управлінню лісового господарства в середньому - 13,2 тис. га, по інших користувачах в середньому - 4,1 тис. га.

За даними обліку мисливських тварин, проведеному користувачами мисливських угідь області, на території Чернігівщини налічується 10 голів зубра. Для подальшого збереження та збільшення поголів'я зубрів необхідна державна програма, яка б передбачала належне фінансування заходів по відтворенню зубрів та стимулюванню зацікавленості в цьому користувачів мисливських угідь.

Попри низку заходів, проведених за останній рік в галузі охорони та відтворення водних живих ресурсів (ВЖР), ситуація залишається досить критичною і потребує значних доопрацювань. Значно знизився промисловий вилов риби у водоймах Чернігівської області. Протягом 2009 року вилов ВЖР склав 43,423 т. Перш за все, це пов'язано з економічною нестабільністю і, відповідно, дуже низьким рівнем фінансування промислових рибодобувних компаній та організацій. По-друге, із значним ростом рівня незаконного видобутку риби браконьєрами та неконтрольованого вилову водних живих ресурсів рибалками-любителями.

У звітному році зариблення проводила Чернігівська обласна організація УТМР в присутності комісії в складі представника користувача, Чернігівського територіального відділу, представника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та представника місцевого органу самоврядування.

Вселення водних живих ресурсів з метою меліорації проводило Козелецьке МУВГ. В став “Калито-Гало” площею 100 га поблизу с. Патюти Козелецького району, згідно акта про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 17.05.2006 р., було вселено річників товстолоба 3557 екземплярів та коропа 525 шт. на суму 4950 грн.

Відтворення водних живих ресурсів проводили користувачі ПП Малашенко М.І., ПП Кураш В.С., ПП Бєлік О.Ф. та ПП “Трактородеталь”, на основі актів про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 14.12.2006 р. в р. Дніпро було проведено вселення дворічки товстолоба середньою масою одного екземпляра 200 грам в кількості 800 шт. на суму 800 грн.

Динаміка вилову водних біоресурсів в Чернігівській області теж зазнала різких змін і набула тенденції до зменшення. Окрім того, у 2006 - 2009 роках контроль використання затвердженого ліміту та фактичного вилову риби на Київському водосховищі віднесені до компетенції відповідних уповноважених органів Київської області.

Таблиця 9. Динаміка вилову риби по водних об'єктах (тонн)