ПРО УКРАЇНЦІВ І МАЛОРОСІВ

Сьогодні часто порівнюємо сучасну Україну з Ізраїлем, мовляв, нам також при- йдеться жити в сусідстві з агресивною державою і будувати власну країну поруч із потужним і підступним ворогом. Проте тодішнім ізраїльтянам протистояв ворог іншого гатунку, котрий не приховував бажання просто фізично знищити євреїв без жодних сентиментів та компромісних варіантів. Це не залишало жодного альтернативного вибору: життя або смерть, розбудова розвиненої держави або крах. Проте в сьогоднішній Україні інша ситуація з ворогом: він підступний і прихований, воює проти нас відносно латентно гібридною війною. РФ не хоче знищити українців, але спить і бачить Україну своєю територією, а якщо вдасться, то щоб українці на генному рівні відчували себе неповноцінними малоросами, зрадливими і примітивними салоїдами з гарними фольклорними піснями та танцями, не здатними без "старшого" брата абсолютно ні на що, соромилися свого етнічного походження. Тобто метою інформаційної війни проти України є не фізичне знищення, а ліквідація національної ідентичності й усіх етнічних духовних цінностей. Маємо справу з підступною, жорстокою імперією, для якої не існує міжнародного права і цивілізованих правил гри. У свідомості росіян Україна є адміністративним непорозумінням, євроатлантичним провокаційним витвором з метою знищення "слов'янської єдності", а українці - це зіпсовані Європою росіяни. Багато громадян України готові пожертвувати суверенітетом, державою, національною ідентичністю (особливо коли її ніколи не мали) заради уявної стабільності, миру та добробуту. Російська пропаганда вже успішно нав'язала частині населення сходу думку, що в разі військової поразки твоєї держави та окупації "братнім" слов'янським народом, котрий "звільнить" тебе від "диктатури Києва", у твоєму щоденному житті нічого не зміниться, окрім покращення матеріального добробуту. Тут наводяться приклади про вищі, ніж в Україні, пенсії, зарплати, дешевший бензин і т. д. Недалекоглядному малоросу з українським паспортом російські ЗМІ успішно навіяли думку, що в разі окупації "ввічливими зеленими чоловічками" нарешті настане мир, припиниться "братовбивча війна двох слов'янських народів", закінчаться мобілізації, які можуть забрати твого сина на війну, відкриються величезні російські ринки, рікою потечуть іноземні інвестиції й життя виглядатиме, як в російській телевізійній рекламі. У нас загинути за Україну - це теж святий подвиг. Але є мільйони українців, які вагаються у своїх патріотичних переконаннях. І тут вітчизняні ЗМІ і всякі паскудні прес-служби державних структур навіюють людям відчуття безглуздості й жахливості АТО, хоч для нас вона є священною і питанням виживання нації. Потрібно культивувати у вітчизняних ЗМІ загальноприйняті життєві принципи, норми моралі й цінності, які допоможуть нам вистояти у інформаційній війні з безжальним ворогом. Варто процитувати уродженку Києва, одну з творців Ізраїлю і прем'єр-міністра цієї країни Голду Меїр: "Ми хочемо жити, але наші сусіди хочуть нас знищити, і це залишає нам небагато простору для компромісу".

"День", 13-14 жовтня 2016 р.