Лінгводидактичний аналіз тексту посібника як засіб навчання студентів-філологів

Постановка проблеми. Аналіз тексту як лінгводидактичне явище постійно привертає увагу науковців, що зумовлено невичерпним навчально-виховним потенціалом мовлення, оформленого у вигляді інформаційної, когнітивної, комунікативної одиниці, спрямованої на увагу певної аудиторії з певною метою, - тобто тексту. Навчальний текст у педагогічному дискурсі має різний вигляд в усній чи писемній, матеріальній чи уявній формі, у різних видах, жанрах, стилях мовлення. Кожен з різновидів тексту потребує певних підходів до аналізу й розроблення схеми аналізу як процедури пізнання тексту і проектування його на навчальний процес. Час уносить корективи до аналізу структурно-семантичної організації тексту; це стосується й аналізу навчального чи методичного тексту, представленого у вигляді посібника на паперовому чи електронному носіях, з ознаками полікодового (креолізованого) тексту - наявними вербальним і невербальним компонентами відтворення змісту.

Уміння здійснювати професійний лінгводидактичний аналіз тексту посібника з української мови є важливим складником методичної компетентності студентів-філологів - майбутніх учителів української мови і літератури. Методика такого аналізу не представлена в лінгводидактичній літературі. Здебільшого студенти аналізують посібники, як і будь-яке інше друковане джерело, характеризуючи оформлення, структуру, зміст і мовний виклад матеріалу, не звертаючи увагу на засоби реалізації дидактичних функцій окремих смислових частин, рубрик, вправ тощо (відзначають виховний, розвивальний, навчальний потенціал тексту, але не вказують, якими засобами досягає цього автор, спілкуючись з читачем). Студенти-філологи успішно опановують такі тексти аналітичного характеру, як рецензія, відгук тощо, однак уважаємо за необхідне звернути увагу на методику аналізу посібника з погляду лінгводидактики з метою виявлення в ньому засобів реалізації навчально-виховних функцій на заняттях з лінгвометодичних дисциплін.

Аналіз наукових досліджень. Лінгводидактичний аналіз посібника ґрунтується на теоретичних засадах аналізу тексту, висвітлених у наукових працях лінгвістів і лінгводидактів. Окремі теоретичні аспекти аналізу тексту досліджували такі вчені, як Н. Арутюнова, Є. Голобородько, Л. Доблаєв, Т. Єщенко, А. Загнітко, Н. Зарубіна, М. Зубрицька, І. Кочан, М. Крупа, Н. Купіна, В. Мельничайко, Н. Миронюк, Н. Непийвода, М. Пентилюк, М. Пльонкін, Л. Рожило та ін. Комунікативні функції тексту вивчали Л. Бабенко, Ф. Бацевич, О. Гойхман, Ю. Казарін, О. Каменська, О. Кубрякова, М. Макаров, Т. Надєїна, О. Селіванова та ін. Традиційно вчені більше уваги приділяли методиці аналізу художнього тексту. Це відбито в наукових студіях таких дослідників, як І. Ковалик, І. Кочан, М. Плющ, Л. Мацько, Н. Купіна, Л. Лосєва, Н. Миронюк, Т. Терновська, М. Шанський та ін.

Технології, методи, прийоми роботи з текстом, завдання й методичні функції аналізу тексту обґрунтували О. Біляєв, В. Бадер, І. Борисюк, М. Вашуленко, Є. Голобородько, Н. Грипас, Т. Донченко, І. Конфедерат, П. Кордун, М. Крупа, Л. Мацько, В. Мельничайко, Г. Михайловська, М. Пентилюк, К. Плиско, Г. Шелехова та ін.

Мета статті. Вивчення методичного доробку вчених у галузі аналізу тексту зумовили вибір теми дослідження й формулювання мети статті, що полягає у висвітленні питання методики лінгводидактичного аналізу тексту посібника на заняттях зі студентами-філологами - майбутніми вчителями української мови і літератури.

Для реалізації мети було визначено такі завдання: конкретизувати поняття лінгводидактичного аналізу тексту відповідно до методичних функцій тексту посібника; визначити принципи лінгводидактичного аналізу тексту посібника з вербальним і невербальним компонентами; проілюструвати прикладом частковий лінгводидактичний аналіз тексту посібника з фразеології.

Виклад основного матеріалу. Поняття "лінгводидактичний аналіз тексту" сформувалося на загальних теоретичних засадах аналізу мовних одиниць різних рівнів, текстів різних типів, стилів, жанрів мовлення. Так само аналіз тексту посібника з погляду лінгводидактики передбачає врахування певних усталених загальних положень і застосування своєрідних прийомів, пов'язаних із жанровою своєрідністю, функціональною спрямованістю тексту, співвідношенням у тексті вербальних і графічних засобів представлення інформації, призначенням, сферою використання тощо.

Аналіз тексту як методичне поняття містить ознаки загальнонаукового методу дослідження, спрямованого на виявлення семантичної структури досліджуваного (мовного, мовленнєвого, дискурсного, методичного) явища; поділ складного явища на частини; виокремлення у структурі явища суттєвого від несуттєвого; зведення складного до простого.

"Аналіз у мовознавстві застосовується щодо опису структури системи мови, одиниць різних рівнів, їхньої ролі у мовленні й тексті і т. ін." [2, с. 26]. За лексикографічним виданням, аналіз тексту у практичній методиці й технологіях навчання мови - це “вид роботи, що передбачає з'ясування особливостей ідейно-тематичного спрямування, побудови тексту, стильових та стилістичних властивостей, характеристики мовних засобів щодо ефективності їх використання з метою реалізації комунікативної мети” [3, с. 15].

Лінгводидактичний аналіз тексту здійснює словесник. Об'єктами аналізу можуть бути тексти різних стилів мовлення, призначені для використання в навчальному процесі, зокрема й посібник з української мови. Не ставимо за мету визначати особливості жанру, зіставляти посібники для учнів, студентів, учителів, посібники методичні, навчальні тощо. У практичному застосуванні на занятті посібник виконує роль засобу навчання для студентів - у широкому розумінні це засіб опанування лінгвометодики. Конкретизуємо поняття "лінгводидактичний аналіз тексту": це процес визначення словесником навчальних, розвивальних і виховних функцій тексту ? його дидактичного потенціалу; технологічна розробка, що містить визначення мети і змісту навчання на основі тексту, упорядкованість процесу роботи з текстом як дидактичним матеріалом, поділ цієї роботи на етапи й операції, прогнозування репродуктивної та творчої діяльності на основі тексту.

Одним із завдань обґрунтування лінгводидактичного аналізу тексту є виділення провідних принципів, що лежать в основі його застосування в педагогічному дискурсі. Ураховуємо методичні принципи аналізу тексту: просторово-часової співвіднесеності тексту з дійсністю; авторського ставлення до зображуваного; жанрової належності тексту; урахування особливостей ідіостилю автора; смислової і структурно-граматичної організації тексту; аналізу тексту за рівнями мови; виявлення конкретних засобів створення образності [1]. До принципів лінгводидактичного аналізу тексту відносимо такі: відповідності навчально-виховним завданням (придатність тексту для реалізації мети певного уроку); соціокультурної та стратегічної зумовленості (урахування вимог відповідних змістових ліній програми); структурно-семантичної єдності (бачення функцій мовних одиниць різних рівнів як засобів структурного і смислового зв'язку); методичного прогнозування (передбачення дій учнів або студентів і проектування власної діяльності); дискурсної креативності(урахування оригінальних творчих розв'язань завдань); полікодовості (урахування функцій вербальних і невербальних засобів створення тексту).

Лінгводидактичний аналіз тексту підручника здійснює викладач або (за умов попередньої підготовки) студенти, самостійно чи сумісно з викладачем. Наведемо приклад лінгводидактичного аналізу тексту посібника на практичному занятті з методики навчання української мови [4]. Пропонуємо такі орієнтовні процедури аналізу:

• 1. Дидактичний потенціал, методичні функції посібника.
• 2. Мета і зміст навчання на основі тексту посібника.
• 3. Аналіз структури тексту посібника з методичним коментарем щодо функцій вербального й невербального компонентів.
• 4. Прогнозування репродуктивної та творчої діяльності на основі тексту посібника.
• 1. Дидактичний потенціал посібника - опанування студентами-філологами методики фразеології на основі здійснення аналізу тексту, що має ознаки креолізованого (полікодового), тобто тексту з використанням вербальних (текстова частина посібника) і невербальних (малюнки, схематичні зображення, що ілюструють фразеологізми) компонентів.

Мотивація навчання фразеології й опрацювання аналізованого посібника для студентів: Фразеологія як складник змісту навчання мови у школі характеризується яскравістю, барвистістю, емоційністю, універсалізмом і, безперечно, складністю. Це зумовлено будовою й семантикою фразеологічних одиниць, їх своєрідним місцем у мовній системі та особливостями функціювання. Практика свідчить, що опанування фразеологічних одиниць не може бути здійснено тільки завдяки їх заучуванню. Запам'ятати фразеологізми в їх функціях, як інколи окремі слова, не можна, оскільки не можна заздалегідь передбачити всі умови їх використання в різних дискурсах. Відтак навчання фразеології у школі є складною лінгводидактичною й методичною проблемою. Методика фразеології по-різному співіснує з методиками лексикології, морфології, синтаксису, стилістики, розвитку зв'язного мовлення, орфографії та пунктуації. З одними методиками її об'єднує переважно спільність функцій мовних одиниць, з іншими - структура чи граматичні значення. Іноді розуміння фразеологізмів зумовлює вибір інтонації в усному мовленні, використання розділових знаків та орфограм у писемному.

Як зробити так, щоб учні міцно засвоїли знання із фразеології, щоб у них сформувалися вміння й навички використовувати одиниці фразеології доречно, ефективно, залежно від комунікативного наміру? Як розвинути в учнів дар мови засобами фразеології? Той дар, що робить людину індивідуальністю, носієм національних мовних скарбів, а отже й продовжувачем національних традицій? Відповідь на такі запитання шукають словесники. Подібні запитання, вочевидь, колись поставив перед собою й Віктор Дмитрович Ужченко. Із власного педагогічного досвіду та внаслідок наукових пошуків, з безмежної любові до українського слова й поваги до "народу-фразотворця" виникла книга для вчителя [4] якій уже багато років, однак вона досі. Тому аналізуємо, міркуємо, робимо висновки разом з автором. лінгводидактичний текст посібник вербальний