Організація діяльності банку

Завдання 1

Ознайомитися з історією виникнення банку (відділення), визначити його організаційно-правову форму функціонування та викласти основні етапи розвитку.

Назва банку: Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” (АТ “Ощадбанк”)

Організаційно-правова форма: Публічне акціонерне товариство

Форма власності: Державний банк

АТ «Ощадбанк» - один із найбільших фінансових інститутів української держави, що має найрозгалуженішу мережу установ - близько 6000.

Державний банк сьогодні - символ стабільності та надійності. За основними показниками своєї діяльності він входить у трійку лідерів вітчизняного банківського ринку.

Це єдиний в Україні банк, що має закріплену Законом України „Про банки і банківську діяльність” державну гарантію повного збереження грошових коштів громадян, довірених банку.

Ощадний банк - універсальна банківська установа, яка зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських продуктів та послуг, збільшенні присутності на ринку.

За роки свого існування Ощадбанк завоював репутацію бездоганного ділового партнера, який спроможний виконувати взяті на себе зобов'язання незалежно від впливу зовнішніх або внутрішніх факторів.

Банк активно працює практично в усіх секторах українського фінансового ринку, на сучасному рівні обслуговує великих корпоративних клієнтів. Його фінансова надійність - головний аргумент на користь того, що клієнтами Ощадбанку сьогодні є такі поважні системні клієнти, як установи Пенсійного фонду України, ДП «Енергоринок», НАК “Нафтогаз України”,

НАЕК “Енергоатом”, УДППЗ “Укрпошта”, ВАТ «Укртелеком».

Історія розвитку ощадної справи та АТ „Ощадбанк”

Виникнення ощадних структур на території України, в Галичині, датоване другою половиною XVIII ст. У Західній Україні заощадження приватних осіб першими розпочали приймати окружні каси губернаторства. На підставі спеціального царського привілею в 1843 році у Львові започаткувала діяльність Галицька ощадна каса. Її гаслом було "Працюй та зберігай!", а символом ? мурашка. У 1863 р. започаткувала діяльність Київська міська ощадна каса як окрема установа.

З 1895 р., за новим статутом, ощадні каси офіційно почали називатись державними. Цим наголошувалось на відповідальності держави за вкладені в каси кошти. Подальшого розвитку система заощаджень набула за часів царської Росії, Австро-Угорської імперії, Польщі.

Війна 1914 року негативно позначилась на фінансово?банківській системі Західної України. Тільки після реформи 1924 року на західних землях відновився розвиток ощадних кас. У період 1917-1921 років ощадкаси Східної України було ліквідовано і відновлено після входження України до Союзу - в 1922 році. Ощадні каси радянського взірця розміщували облігації, проводили вкладні операції, сприяли впровадженню червінців і їх обміну в 1924 році на карбованці.

Слід зазначити, що після 1932 року ощадкаси перетворились на монопольні кредитні установи, які різнобічно залучали кошти населення для державних потреб. Подальшому розвитку ощадних кас завадила війна, яка спричинила закриття та евакуацію ощадних установ, втрату книжок вкладників тощо. Обмеження щодо видачі готівки з вкладів були зняті після 19 січня 1944 року, і вклади почали видавати на першу вимогу вкладників.

Істотні зміни в діяльності ощадкас відбулись у 1963 році, коли мережу Держтрудощадкас СРСР було передано Мінфіну у відання Держбанку. В результаті ощадкаси припинили передавати вклади до держбюджету і почали використовувати їх на створення єдиного союзного позичкового фонду (частка України в 1970 році 19,6%). З 1972 року в ощадкасах запроваджується повний госпрозрахунок.

Наприкінці 70х і особливо у 80ті роки стрімко зростають доходи населення, і як результат, його заощадження. Інфляція зумовила реформування банківської системи 1988 року, і мережа ощадкас трансформувалась в установи Ощадбанку СРСР.

31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано в НБУ як самостійну банківську установу "Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України". Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (скорочена назва - ВАТ "Ощадбанк").

Ліцензія Національного банку України № 148 від 16.01.2002 р. На право здійснення банківських операцій. Засновником банку є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Ощадбанк є членом таких організацій:

Асоціація українських банків (АУБ)

Український кредитно-банківський союз (УКБС)

Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ)

ЗАТ «Українська фондова біржа»

ВАТ «Українська біржа”

ПрАТ „Фондова біржа ПФТС”

ВАТ «УкрКарт»

SWIFT

ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів” (ВДЦП)

Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем "ЕМА"

Асоціація „Українські Фондові Торговці”

Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД)

Міжнародна платіжна система MasterCard Worldwide

Міжнародна платіжна система VISA Intl. Член ВІОБ (Всесвітній Інститут Ощадних Банків)

Завдання 2

Опрацювати статут, установчий договір банку та зробити висновок щодо мети та завдань діяльності банку.

Метою діяльності Ощадбанку є одержання прибутку від виконання банківських операцій та провадження іншої діяльності відповідно до законодавства, створення сприятливих умов для розвитку економіки та підтримки вітчизняного товаровиробника, переважно підприємств малого та середнього бізнесу, кредитно-фінансова підтримка процесів структурної перебудови, зміцнення та реалізація виробничого і торгового потенціалу галузей економіки, розвиток ощадної справи, всебічне банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб.

Стратегічна мета розвитку Ощадбанку на період 2012-2015 років - це впровадження сучасних банківських технологій та продуктів як основи підвищення операційної ефективності та забезпечення зваженого і стійкого зростання у довгостроковій перспективі.

Завдання Банку:

Збереження позиції у ТОП-5 банків України (за обсягами кредитування, залученням коштів та комісійними доходами).

Збільшення обсягу активних операцій Банку з одночасним збереженням якості портфеля: проблемний портфель не більше 7%.

Підвищення ефективності та зростання частки непроцентних доходів.

Впровадження прогресивної системи ефективних продажів.

Вдосконалення продуктового ряду, забезпечення розвитку нових продуктів та бізнес - напрямів.

Збільшення власної частки в загальному обсязі депозитів банків.

Перехід до сегментно-орієнтованого підходу в обслуговуванні клієнтів Збільшення власної частки ринку за емітованими БПК.

Розвиток каналів продажів - оптимізація традиційних каналів та впровадження альтернативних.

Нова операційна модель функціонування.

Завдання 3

Викласти структуру управління банком та форми взаємодії його головного офісу з регіональними установами. Схематично зобразити організаційну структуру банку (підпорядкованість підрозділів та посадових осіб.

Єдину систему банку становлять його центральний апарат, філії, територіально відокремлені безбалансові відділення і представництва.

Структура АТ «Ощадбанк», відповідно до Статуту, будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і станом на 1 січня 2011 року складається з:

центрального апарату;

філій банку, що виділені на окремий баланс:

• 23 обласних управління, Головне управління по м. Києву та Київській області, Кримське республіканське управління;
• 226 відділень;
• 5,745 територіально відокремлених безбалансових відділень на території України.

Кількість персоналу Банку станом на 1 січня 2011року становить 38,876 чоловік.

Рис. 1 Організаційна структура АТ «Ощадбанк»

Відповідно до ст.7 Закону України “Про банки і банківську діяльність” органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку. Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку.

Завдання 4

Заповнити на основі даних Вашого банку таблицю складу та структури активних та пасивних операцій та провести її детальний аналіз за звітний період.

Використовуючи дані звітності АТ «Ощадбанк» проаналізуємо структуру та динаміку основних складових елементів активів банку використовуючи модифіковану таблицю наведену у фінансовому річному звіті банку за останні три роки (2009-2011 рр.). Дані для аналізу наведено у таблиці 1 і у таблиці 2.

Таблиця 1. Динаміка активів ПАТ «Ощадбанк» за період з 2009 по 2011 рр., тис. грн. (станом на 01.01)

За даними Таблиці 1 станом на 01.01.2010 року порівняно з 01.01.2009 роком спостерігається зменшення активів банку на 907446 тис. гривень, зокрема за рахунок грошових коштів та їх еквівалентів на 578 693 тис. грн, резерви під знецінення кредитів 2 706 635 тис. грн або на 94,37, цінні папери в портфелі банку до погашення 115 040 тис. грн або на 3,47%, також зменшилися кредити та заборгованість клієнтів на 930 881 тис. грн або на 15,62% та резерви під інші фінансові активи на 5 842 тис. грн. або на 70,44%.

Що стосується 2011 року, то у порівнянні з попереднім 2010 роком відбулося значне збільшення обсягу активів, у тому числі грошові кошти та їх еквіваленти зросли на 1,80%, що у свою чергу становлять 98 232тис.грн., кредити та заборгованість юридичних осіб збільшились на 36,78%, що становлять 14 619 315 тис. грн., кошти в інших банках збільшились на 14,31%, що становлять 76 431 тис. грн., цінні папери в портфелі на продаж збільшились на 23,64%, тобто на 1 829 379тис.грн. та цінні папери в портфелі банку до погашення збільшились на 37,34% або 1 196 276 тис. грн., основні засоби та нематеріальні активи - на 16,26% або 398 082 тис. грн. та інші фінансові активи - 33,48% або на 68 714 тис. грн. Таке різке збільшення відбулося за рахунок активної політики банку та в основному за рахунок збільшення обсягу ЦП в портфелі банку на продаж.

Таблиця 2. Структура активів АТ «Ощадбанк» за період з 2009 по 2011 рр., тис. грн. (станом на 01.01)

Що стосується структури активів, то протягом досліджуваного періоду найбільшу частку займають кредити та заборгованість клієнтів, що станом на 01.01.09 року становила 64,49%, станом на 01.01.10 рік - 67,35%, що на 2,86п.п. більше, а станом на 01.01.11 року 73,5%, що на 6,15 п.п. більше ніж у 2010 році. Найменшу частку в активах банку складає дебіторська заборгованість щодо податку на прибуток, яка коливається в межах 0,4-0,08%.

Також значні зменшення відбулися в статті грошові кошти та їх еквіваленти станом на 01.01.09 її частка становила 10,08%, а станом на 01.01.10 рік уже становила 9,24%, що на 0,84 п.п. менше ніж у попередньому році, а на 01.01.11 рік частка зменшилась на 1,73п.п. і становить 7,51%., також зменшились кредити фізичних осіб станом на 01.01.09 вона становила 9,94% а вже на 01.01.11 рік 6,8%.

Таблиця 3. Динаміка пасивів АТ «Ощадбанк» за період з 2009 по 2011 рр., тис. грн. (станом на 01.01)

Аналізуючи зобов'язання банку бачимо, що їх обсяг за період 2009-2010 років зменшився на 2,64%, що становить 1 147 425 тис. грн., а за період 2010-2011 років збільшився на 32,86%, що становить 13 928 695 тис. грн. Таке різке зростання забов'язань відбулося за рахунок збільшення коштів юридичних осіб на 170,36% що становить 8 416 517 тис. грн., а також коштів фізичних осіб на 29,51% або на 5 748 321тис.грн. в 2011 порівняно з 2010 роком. Спостерігається значне збільшення резервів за зобов'язаннями за період 2010-2011 років зросло на 369,59%, що становить 6 198 тис. грн. Також спостерігається значне збільшення інших фінансових зобов'язань за період 2010-2011 років, їх зростання складає 62,42% або 135 308 тис. грн.

Аналізуючи власний капітал банку ми бачимо обсяг власного капіталу банку збільшується протягом досліджуваного періоду. Обсяг власно капіталу банку стрімко зріс на початку 2011 року у порівнянні з початком 2010 року на 580594 тис.грн або на 45,95%, у порівнянні 2012року з 2011 року обсяг власного капіталу зріс на 15, 44%. Зокрема за рахунок збільшення статутного капіталу банку в порівнянні 2011 року та 2010 року капітал збільшився на 488335 тис.грн. або на 36,14%, а у порівнянні 2012 та 2011 років - на 796543 тис. грн. або на 43,3%.

Зменшився обсяг непокритого збитку у 2011 році порівняно з початком 2010, а вже на початок 2012 року обсяг непокритого збитку збільшився 686879 тис. грн.

Таблиця 4. Структура пасивів АТ «Ощадбанк» за період з 2009 по 20011 рр., тис. грн. (станом на 01.01)

Що стосується структури зобов'язано, то найбільшу частку займають кошти фізичних осіб і з кожним роком їх частка збільшується, якщо на початок 2009 року частка становила 34,46%, то вже на початок 2011 року - 44,79%. Що свідчить про додаткове залучення клієнтів і прийняття депозитних вкладів від клієнтів. Також велику частку займають кошти банку, що на початок 2009 року становили 39,2%, але тут спостерігається тенденція до зменшення, що вже у 2011 році становить 28,14%, це свідчить про те, що банк більше став залучати кошти від клієнтів, при цьому зменшив залучення коштів від банківських установ. В зобовязаннях банку також важливе місце займають боргові цінні папери, емітовані банком на початок 2009 року, але вона має тенденцію до зниження, так вже на початок 2011 року частка боргових цінних паперів, емітованих банком знизилась і склала 0,36 %.

Найбільшу частку у власному капіталі банку займає статутний капітал, що на початок 2011 року становить 82,14%, а також збільшення прибутку поточного року на 0,23% станом на 01.01.2011рік.

Отже, як видно з таблиць відбувається збільшення активів та зобов'язань банку за рахунок збільшення вкладів фізичних та юридичних осіб. А також збільшення власного капіталу банку, в основному за рахунок статутного капіталу.

Завдання 5

Описати порядок підготовки емісійного проекту та навести його зразок. Оцінити емісійну діяльність банку щодо формування власного капіталу.

Проспект емісії цінних паперів - документ, який містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.

Відповідно до Статуту АТ “Ощадбанк” є державним банком, сто відсотків статутного капіталуякого належать державі. Тому емісія акцій банку фінансується суто державними коштами.

Таким чином в проспекті емісії не має сенсу розміщювати інформацію про випуск акцій, адже даний документ несе комерційну ціль, тобто створюється з метою виклику зацікавленості щодо купівлі цінних паперів у потенційних покупців.

Тому оцінюючи емісійну діяльність АТ «Ощадбанк» доцільно звернути увагу на Проспект емісії облігацій.

Порядок реєстрації проспекту емісії облігацій та/або випуску облігацій.

Для реєстрації випуску облігацій та проспекту емісії цих облігацій емітент подає до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку такі документи:

• - заяву про реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій;
• - рішення про відкрите (публічне) розміщення облігацій;
• - копію рішення загальних зборів або іншого вповноваженого органу про визначення органу товариства, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення облігацій;
• - копії документів емітента, що підтверджують повноваження органу, який прийняв рішення про відкрите (публічне) розміщення облігацій, засвідчені емітентом;
• - проспект емісії облігацій. Проспект емісії облігацій подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в 2 примірниках;
• - проміжну фінансову звітність за звітний період, що передував кварталу, у якому подаються документи для реєстрації випуску облігацій, фінансову звітність за останні три завершені фінансові роки та висновок аудитора (аудиторської фірми) за звітний період, що передував кварталу, у якому подаються документи для реєстрації випуску облігацій, і за звітний рік, що передував року, у якому подаються документи для реєстрації випуску облігацій.
• - довідку про депозитарій, з яким емітент уклав договір про обслуговування емісії;
• - копію документа встановленої форми, що підтверджує державну реєстрацію емітента, засвідчену печаткою емітента або нотаріально;
• - копію платіжного доручення про сплату державного мита за операції з випуску (емісії) цінних паперів.

Проспект емісії облігацій засвідчується штампом або написом "ЗАРЕЄСТРОВАНО", підписом уповноваженої особи та печаткою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Один примірник зареєстрованого проспекту емісії облігацій після реєстрації випуску та проспекту емісії облігацій повертається емітенту.

Емітент публікує проспект емісії облігацій після його реєстрації у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Проспект емісії цінних паперів публікується у повному обсязі в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менш як за 10 календарних днів до початку відкритого (публічного) розміщення облігацій.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює реєстрацію випуску облігацій, реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій протягом 30 календарних днів з дати подання заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску облігацій або реєстрації випуску та проспекту емісії облігацій або відмовляє в реєстрації.

Після реєстрації випуску облігацій або реєстрації випуску та проспекту емісії облігацій емітенту видається тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій.

Емітент має право внести зміни до проспекту емісії облігацій.

Емітент зобов'язаний доповнити проспект емісії облігацій відомостями про реєстратора, якщо на дату реєстрації випуску та проспекту емісії облігацій емітент не уклав відповідно договір про ведення реєстру.

Емітент має право внести до проспекту емісії облігацій зміни щодо подовження строку обігу облігацій за умови, що рішенням про відкрите (публічне) розміщення буде надана можливість звернутися до емітента з вимогою про викуп облігацій.

Не допускається внесення змін до проспекту емісії облігацій в частині зменшення обсягу прав, які надаються власникам облігацій, кількості облігацій, щодо яких прийнято рішення про розміщення, зміни умов розміщення, встановлених рішенням про розміщення.

У разі внесення до проспекту емісії облігацій змін емітент повинен зареєструвати їх та опублікувати протягом 30 днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення облігацій. До реєстрації та опублікування інформації про внесення змін до проспекту емісії облігацій емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) розміщення облігацій.

Оцінка емісійної діяльності банку щодо формування ВК

Найбільшу питому вагу в структурі ВК має статутний капітал. Тому, в першу чергу, необхідно дослідити емісійну діяльність, пов'язану з формування СК. СК на 100 % складається з акцій, власником яких є Держава, в особі КМУ. Перша емісія 25.05.1999 року стосувалася іменних акцій у документарній формі. Всі інші акції, емітовані банком, були без документарними. Номінальна вартість 1 акції складає 1 000 тис. грн.

Таким чином видно, що значне збільшення СК за рахунок випуску акцій припадає на період з 29.12.2008 року по 10.04.2012. Для порівняння в 1999 році була здійснена емісія 158 акцій на загальну суму 158000 тис. грн., в 2009 році - 13892 на суму 13892000 тис. грн., в 2010 році - на суму 14496000 тис. грн. Причиною такої масштабної активації емісії є прагнення Держави збільшити капіталізацію банку в післякризовий період для забезпечення його фінансової стійкості.

Завдання 6

Навести розрахунок регулятивного капіталу Вашого банку згідно з вимогами Національного банку України.

Алгоритм розрахунку регулятивного капіталу в ПАТ «Ощадбанк» проводиться відповідно до Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, яка була затверджена Постановою НБУ № 315 від 02.06.2009 р. Наведемо алгоритм розрахунку:

Регулятивний капітал банку, не відкоригований на суму перевищення нормативів Н7 та Н9, розраховується за такою формулою:

РК1 = ОК + ДК - В,

де РК1 - регулятивний капітал банку, не відкоригований на суму перевищення нормативів Н7 та Н9;

ОК - основний капітал (капітал 1-го рівня);

ДК - додатковий капітал (капітал 2-го рівня);

В - відвернення.

Основний капітал (ОК):

ОК = 5000 + 5003 + 5010 + 5020 + 5021+ 5022 - Рпр/з - [5001 +

+ 5002 + (4300 - 4309) + 4310 + 5031] - (РР - ФР),

де Рпр - результат поточного року;

Рпр/з - результат (збиток) поточного року, що виникає в разі перевищення витрат над доходами, що відкоригований на суму неотриманих нарахованих доходів понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими Національним банком України).

Рпр розраховується за такою формулою:

Рпр = 5999 + гр. 504 - [(Нд/2 + Пнд) - Рпс],

де 5999 - технічний рахунок, за яким визначається результат (прибуток/збиток) поточного року як різниця між класами 6 і 7;

Нд/2 - нараховані доходи, що обліковуються за даними аналітичного обліку відповідно до файла С5, що не отримані понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими Національним банком України), до розрахунку беруться активні залишки за рахунками нарахованих доходів;

Пнд - прострочені нараховані доходи (1419, 1429, 1509, 1519, 1529, 2029, 2039, 2069, 2079, 2089, 2109, 2119, 2129, 2139, 2209, 2219, 2229, 2239, 3119, 3219, 3579);

Рпс - фактично сформована сума резерву за простроченими понад 31 день і сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями (1492, 1493, 1590/3(2), 1592/3(2), 2400/3(2), 3191, 3291, 3599).

Якщо в результаті розрахунку Рпр отримано від'ємний результат, то на цю суму (тобто на суму отриманого збитку - Рпр/з) зменшується розмір основного капіталу (ОК);

РР - розрахункова сума резервів за активними операціями банку (кредитними, операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, простроченими понад 31 день і сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках), що відображається у відповідних формах звітності банків про стан формування цих резервів;

ФР - фактично сформована сума резервів за активними операціями, що відображається у відповідних формах звітності банків про стан формування цих резервів;

(РР - ФР) - сума недосформованих резервів за активними операціями банків, що відображається у відповідних формах звітності банків про стан формування цих резервів та вираховується з основного капіталу. У разі перевищення суми фактично сформованих резервів над їх розрахунковою сумою до розрахунку береться нуль.

Додатковий капітал (ДК):

ДК = 1590/4(2) + 1592/1(2) + 2401 + 5100/1(2) + 5030 + + Рпр/п + СК,

де Рпр - результат поточного року;

Рпр/п - результат (прибуток) поточного року, що виникає в разі перевищення доходів над витратами, що відкоригований на суму неотриманих нарахованих доходів понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими Національним банком України).

Рпр визначається у вищезазначеному порядку.

Якщо в результаті розрахунку Рпр отримано позитивний результат, то на цю суму (тобто на суму отриманого прибутку - Рпр/п) збільшується розмір додаткового капіталу (ДК);

СК - субординований капітал. До регулятивного капіталу включається СК за даними відповідної форми звітності про включення субординованого боргу (рахунки 3660 та 3661) у розрахунок регулятивного капіталу, але не більше ніж 50 відсотків від основного капіталу (ОК).

Додатковий капітал (ДК) не може бути більше основного капіталу (ОК). Відвернення:

В = (3002 +- 3007/3АП(2)) + (3102 +- 3107/3АП(2)) + (3003/2 + + 3005/2 + 3103/2 + 3105/2 +- 3007/2АП +- 3107/2АП)(2) + (3122 + + 3123 + 3125) + (3132 + 3133 + 3135) - 3190/3, 4, 6(3) + + (3003/6, 7, 8 + 3005/6, 7, 8)(2) +- 3007/7, 8, ААП(2) + + (3010/5 + 3011/5, 6 + 3012/5, 6 + 3013/7, 8 + 3014/5, 6)(2) +- +- 3015/5, 6АП(2) - 3016/5, 6КА(2) + 3017/5, 6(2) + (3103/3 + + 3105/3) +- 3107/4АП(2) + 1514 + 1515/5(2) - 1516/5КА(2) + + 1524/2(2) + 3212/1(2) + 4102 + 4103 + 4105 + 4202 + 4203 + + 4205 + Сз(4) + Сп(5).

РК1 береться до розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7).

Регулятивний капітал банку, відкоригований на суму перевищення нормативів Н7 та Н9, розраховується за такою формулою:

РК = РК1 - СпН7(6) - СпН9(7).

РК береться до розрахунку таких нормативів: адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2), співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3), великих кредитних ризиків (Н8), інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), загальної суми інвестування (Н12).

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

У відповідності до елементів ОК і ДК розрахуємо РК АТ «Ощадбанк» станом на 01.01.2012 року.

Таблиця 5. Розрахунок РК АТ «Ощадбанк» у відповідності до МСФЗ станом на 01.01.2012 р.

Відповідно до вимог НБУ РК не повинен бути менше 120 млн. грн. В даному випадку РК банку становить 18 156 млн. грн., що робить банк високо капіталізованим. При цьому ДК не може бути більше 100% ОК. Станом на 01.01.2012 р. ДК дорівнював 13,3 %. Ці умови вказують що банк дотримується нормамативного значення Н 1, встановленого НБУ.

Завдання 7

Оцінити обсяги та структуру депозитів банку, охарактеризувати особливості асортименту його депозитних продуктів. Визначити конкурентні переваги депозитної політики Вашого банку за період дослідження.

АТ «Ощадбанк» активно залучає кошти населення на депозитні та поточні рахунки в національній та іноземній валюті (доларах США і євро).

Сьогодні банк пропонує своїм клієнтам відкрити поточні рахунки (в тому числі для одержання пенсій) та депозитні рахунки з можливістю поповнення депозиту, щомісячно, щоквартально або при закритті рахунку і з можливістю приєднання відсотків до основної суми депозиту;

Якщо ви бажаєте відкрити депозитний рахунок в Ощадбанку, вам необхідно:

укласти договір;

надати наступні документи:

Якщо ви резидент (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), вам необхідно надати такі документи:

паспорт фізичної особи;

облікова картка платника податків (ідентифікаційний номер).

Ви можете оформити в установі банку довіреність на право розпорядження коштами іншій особі та заповідальне розпорядження.

Якщо - нерезидент (громадянин України, який постійно проживає за її межами, іноземний громадянин або особа без громадянства, яка тимчасово перебуває на території України строком до 1 року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність перебування в Україні згідно з чинним законодавством), вам необхідно надати такі документи:

паспорт фізичної особи;

документ про підтвердження джерела надходження готівки в національній або іноземній валюті.

Ощадбанк гарантує таємницю відомостей про вкладників, операції, що ними здійснюються, та стан рахунків. Без згоди вкладника довідки третім особам по рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Таблиця 6. Динаміка і структура обсягів депозитного портфелю АТ «Ощадбанк» за період з 2010 по 2012 рр.. тис.грн. (станом на 01.01)

В цілому, депозити населення є особливо привабливими для банківських установ, оскільки саме вони в переважній більшості мають строкову природу, що дає змогу більш точно прогнозувати даний ресурс, та більш ефективно його використовувати. У зв'язку з цим обсяги депозитів населення постійно перевищують обсяги депозитів суб'єктів господарювання.

Станом на кінець дня 31 грудня 2011 року сума нарахованих та несплачених витрат за коштами клієнтів складала 33 185 573 тис. грн. (31 грудня 2010 року - 24 816 315 тис. грн.). До статей таблиці 7.1 за 2010-2012 роки включені вклади клієнтів, умовами яких встановлено строк зберігання вкладу та передбачено право вкладника неодноразового зняття частини вкладу протягом строку дії договору банківського вкладу, які, відповідно до вимог НБУ, обліковуються на рахунках з обліку вкладів на вимогу №2600, 2650, 2620, у тому числі:

• 1) за рахунками юридичних осіб - 8 477 888 тис. грн., (2011 рік - 5 737 063 тис. грн.), тобто зростання на 2 740 8255 тис. грн. у 2012 р.;
• 2) за рахунками фізичних осіб - 24 707 685 тис. грн. (2011 рік - 19 0779 252 тис. грн.), тобто зростання на 5 628 433 тис. грн. у 2012 р. і на 4 432 110 тис. грн. у 2011 р. відповідно.

Загальний висновок про ефективність формування депозитної бази фізичних осіб за ознакою терміновості можна зробити такий: банк має оптимальну структуру ресурсної бази, яка дає змогу поєднувати високу надійність та стійкість ресурсної бази з невисокою їх вартістю.

Також АТ "Ощадбанк" пропонує ощадні (депозитні) сертифікати:

Ощадні (депозитні) сертифікати номіновані в національній валюті для фізичних та юридичних осіб:

строк обігу 3, 6 та 12 місяців

мінімальна сума внеску - 200 грн.

Сертифікати процентні, виплата доходу здійснюється при пред'явленні сертифіката до погашення.

Таблиця 7. Максимальні ставки на ощадні (депозитні) сертифікати

Завдання 8

Зобразити схеми розташування приміщень касового підрозділу та рух прибуткових і видаткових документів. Навести основні види обладнання робочого місця касира.

Банки виконують касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийняття та видачі грошей, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку.

Для прийому, зберігання і видачі грошей та цінностей кожна установа банку має касовий відділ (операційну касу).

Рис. 2. Організаційна структура касового відділу банку

Загальні правила касової роботи:

За охорону грошей та матеріальних цінностей відповідальними особами є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси. З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність.

Нормальна робота касира неможлива без знання ним загальних правил касової роботи. Ці правила передбачають:

¦ касові приміщення в установах банку мають бути ізольовані й обладнані таким чином, щоб можливість спостереження і вивчення сторонніми особами розміщення грошових сховищ була виключена;

¦ протягом робочого дня двері в касові приміщення повинні зачинятися з внутрішнього боку;

¦ особи, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, повинні мати можливість візуально контролювати роботу касирів;

¦ кабіни операційних кас мають бути обладнані відповідним чином;

¦ у столах касирів ящики повинні мати замки з індивідуальними секретами, а столи в касах перерахунку повинні бути зі спеціальними перегородками між робочими місцями касирів;

¦ для зберігання грошових коштів і цінностей касири повинні використовувати сейфи або металеві шафи;

¦ перерахунок грошових білетів і монет повинен проводитись із використанням грошово-лічильних машин;

¦ касирам заборонено, при тимчасовій відсутності на робочому місці, залишати у відкритому вигляді, не закритими у сейфи готівку, цінності, печатки, штампи, ключі від грошових сховищ тощо. Також забороняється залишати ключі в замках дверей грошових сховищ і сейфів;

¦ верхній одяг, їжа та власні гроші касирів повинні зберігатися в спеціально відведеній кімнаті поза приміщенням каси;

¦ касир повинен мати в наявності зразки підписів працівників, які уповноважені підписувати при-хідні та видаткові касові документи, а бухгалтерські працівники -- зразки підписів касирів;

¦ мають бути вивішені правила перевірки платіжності грошових знаків.

Вхід у касу, крім працівників каси, дозволяється; керівникові банку, головному бухгалтеру та їх заступникам. Інші особи допускаються в касу за

разовими перепустками, які видають з дозволу керівника банку.

При обслуговуванні рахунків юридичних та фізичних осіб банки здійснюють:

¦ видаткові касові операції;

¦ прихідні касові операції.

Рис. 3. Схема документообігу і контролю за видатковими касовими документами

Одержавши видатковий документ, касир зобов'язаний:

¦ перевірити наявність підписів посадових осіб банку та їх відповідність зразкам;

¦ порівняти суму, яка проставлена цифрами і суму, вказану літерами;

¦ перевірити наявність на документі розписки щодо одержання грошей і даних паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;

¦ викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати у нього суму грошей, яку він одержує;

¦ звірити номер контрольної марки або талона з номером на видатковому документі і приклеїти контрольну марку до чека чи талон до ордера;

¦ підготувати суму готівки і видати їх одержувачеві;

¦ підписати видатковий документ.

У кінці операційного дня касир підраховує підсумок і з метою контролю за схоронністю грошових коштів:

¦ звіряє суму прийнятих під звіт коштів і суму видаткових документів із запасом готівки;

¦ складає звітну довідку відповідної форми і підписує її;

¦ наведені в довідці касові обороти звіряє із записами в касових журналах операційних працівників. Касир підписується в касовому журналі, а операційні працівники -- у довідці.

Прихідні каси приймають і перераховують готівку протягом операційного часу. Приймання готівки проводиться за такими документами:

¦ від підприємств, об'єднань, організацій, установ для сплати будь-яких платежів - за оголошеннями на внесення готівки з видачею квитанції;

¦ при внесенні громадянами грошей на вклади також за оголошеннями на внесення готівки або за прихідними ордерами;

¦ внески для зарахування на рахунки різних громадських фондів - за оголошеннями на внесення готівки, на якому, крім підпису відповідального виконавця, повинна бути віза головного бухгалтера (його заступника) або начальника операційного відділу установи банку; платежі від населення - за повідомленням щодо внесення платежів з видачею квитанції; усі інші надходження грошей, у тому числі і від працівників банку - за прихідними касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій прихідних касових ордерів з відбитком штампа касира.

При внесенні грошей прихідні касові документи перевіряють і оформляють відповідальні працівники згідно з вказівками щодо ведення бухгалтерського обліку. Після цього документи передаються до каси. У деяких випадках документи до каси надходять безпосередньо від клієнтів. Касир, що одержав прихідні касові документи, зобов'язаний:

¦ перевірити наявність підписів операційних працівників і тотожність цих підписів зразкам;

¦ звірити відповідність вказаних у документах сум цифрами і літерами;

¦ викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти від неї гроші з поаркушним перерахуванням.

Рис. 4. Схема документообігу і контролю за прибутковими касовими документами

Касове обладнання:

• - ультрафіолетовий детектор достовірності;
• - відеокомплекс для експрес-аналізу автентичності;
• - автоматичний детектор валют;
• - лічильник банкнот та монет;
• - пакувальник банкнот;
• - стрічки бандерольні та накладки для упаковки банкнот (в т.ч. для валюти);
• - стрічка поліетиленова для пакування пачок з банкнотами.

Завдання 9

Визначити перелік операцій каси банку з готівковими цінностями. Заповнити первинні касові документи. Вказати основні помилки, які роблять клієнти під час оформлення касових документів.

Комерційні банки можуть здійснювати такі операції з готівкою та іншими цінностями:

• -- касове обслуговування юридичних осіб;
• -- приймання комунальних платежів, зборів та інших видів платежів фізичних осіб готівкою;
• -- вкладні операції;
• -- операції з купівлі -- продажу іноземної валюти;
• -- послуги депозитаріїв;
• -- операції з цінними паперами;
• -- операції з дорогоцінними металами й каменями.

Типові помилки:

відсутність первинних касових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;

виплати підзвітним особам на підставі виправдовувальних документів, що підтверджують витрати, без оформлення авансових звітів;

недотримання ліміту розрахунків готівкою між юридичними особами;

проведення розрахунків з населенням без застосування контрольно-касових машин;

некоректне відображення касових операцій в облікових регістрах;

арифметичні помилки під час підрахунку оборотів. Практика підтверджує можливість різних випадків порушень, зокрема: виплата грошей за фіктивними рахунками та документами, взятими з архіву минулих періодів і використаних повторно; підроблення підписів отримувачів; зміна тексту документів;

включення до розрахунково-платіжних документів підставних осіб;

завищення сум розрахунково-платіжних відомостей на виплату заробітної плати, відпускних премій; неоприбуткування грошей, отриманих касиром за чеками в банку; списання сум у більших розмірах, ніж потрібно за документами;

повторне списання коштів за одним документом, неправильний підрахунок за касовими документами і звітами, привласнення депонованої заробітної плати.

Завдання 10

Схематично зобразити послідовність дій персоналу банку та оформити документально будь-яку касову операцію у позаопераційний час.

Організація здійснення касових операцій в післяопераційний час

Установи банку можуть створювати каси для обслуговування клієнтів у післяопераційний час. Операції, здійснені операційними касами установ банку у післяопераційний час, виконуються з дотримання строку проведення переказів, встановлених Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”.

Для організації роботи у післяопераційний час після зведення операційної каси здійснюється видача під звіт касовим працівникам необхідної суми готівки. Видача готівки оформляється в Книзі обліку прийнятої і виданої готівки (цінностей). У цьому разі в Книзі обліку готівки операційної каси і інших цінностей залишок готівки зазначається загальною сумою та окремо щодо готівки, що є в сховищі цінностей, та тієї, що видана під звіт касовим працівникам. Відповідні операції по переміщенню готівки в межах однієї операційної каси за бухгалтерським обліком та статистичною звітністю не відображаються.

У разі ведення обліку операційної каси за аналітичними рахунками балансового рахунку “Банкноти та монети в касі банку” видача готівки касирам для роботи в післяопераційний час оформлюється прибутково-видатковим касовим ордером. Такі операції повинні бути відображені за бухгалтерським обліком та за символами 39 та 66 статистичної звітності про касові обороти банків за ф.ф.747, 748.

Після закінчення проведення операцій в післяопераційний час, касові працівники складають звітні довідки, звіряють касові обороти з касовими журналами і разом із залишками готівки, сформованими в установленому порядку, залишають їх на зберігання.

Готівка, що надійшла, прибуткові та видаткові касові документи, касові журнали, касові документи і печатка після закінчення здійснення операцій зберігаються в сховищі цінностей.

Сховище цінностей замикається, опечатується печатками і здається під охорону згідно Розділу 5 цього Порядку під розписку в Контрольному журналі відкриття, закриття та опечатування сховищ цінностей.

Наступного робочого дня касові документи, звітні довідки касирів та залишки готівки передаються касиром завідуючому касою. Касовий журнал (операційний щоденник) підшивається в окрему папку.

Завідуючий касою філії банку передає прибуткові і видаткові документи в бухгалтерію працівнику, який підраховує за документами загальну суму надходжень і звіряє її з загальною сумою приходу по Касовому журналу (операційному щоденнику), підписує касовий журнал і передає його для запису в бухгалтерському обліку. Прибуткові документи працівником бухгалтерії повертаються завідуючому касою, після відображення сум на відповідних рахунках клієнтів.

Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, у вихідні чи святкові дні установа банку відображає в обліку наступного робочого дня, якщо інше не встановлено договором.

При здійсненні операцій в післяопераційний час касир може працювати по прийманню готівки без бухгалтера-контролера з використанням контрольного касового апарата або із застосуванням САКР. Печатка, що знаходиться в касі, вилучається.

Контрольний касовий апарат пломбується відповідальною особою, якщо це передбачено конструкцією апарата. Ключ від підсумовуючого лічильника видається касиру, ключ для погашення підсумовуючого лічильника - завідуючому касою.

При здійсненні ремонту контрольного касового апарату механік в присутності завідуючого касою погашає підсумовуючий лічильник контрольного касового апарату і складає Акт в довільній формі, в якому вказуються показники підсумовуючого лічильника і контрольного лічильника гашення до початку і після закінчення ремонту. Акт підписується механіком, завідуючим касою і касиром, зберігаються у головного бухгалтера ( його заступника) в окремій справі.

У касі вивішується оголошення про те, що документи, які видаються клієнтам при обслуговуванні в післяопераційний час, повинні мати відбиток штампа контрольного касового апарата з зазначенням суми внеску. В оголошенні вказується, що документи без підпису касира і відбитку штампа контрольного касового апарата, а також з виправленими або проставленими у відбитку штампа сумами і датами від руки є недійсними. Зразок відбитку також вміщується в оголошенні.

Після перевірки поданих клієнтом документів і приймання готівки касир підписує документи, проставляє на прибуткових документах відбиток штампу контрольного касового апарата про внесення готівки.

Відбиток штампа контрольного касового апарата з неправильно набраною сумою на прибутковому документі касир закреслює і за своїм підписом робить на ньому напис: "НЕ ВРАХОВУВАТИ". Прибуткові документи касир залишає в себе.

Після закінчення приймання готівки касир виймає з контрольного касового апарата контрольну стрічку, викреслює з неї усі неправильно зараховані підсумовуючим лічильником суми згідно із зіпсованими документами, що в нього залишилися, підраховує загальну суму, звіряє її з фактичною наявністю готівки і здійснює всі необхідні записи в Книзі обліку показників лічильників контрольного касового апарата та сум готівки, що прийнята в післяопераційний час.

Загальну суму прийнятої готівки касир записує цифрами і літерами в контрольній стрічці, проставляє дату і засвідчує своїм підписом усі зроблені в контрольній стрічці записи і виправлення.

Вранці наступного робочого дня касир звітує перед завідуючим касою, під розписку в контрольній стрічці.

Завідуючий касою до прийняття цінностей і документів зобов'язаний:

попередньо пересвідчитися, чи не проводилося погашення підсумовуючого лічильника контрольного касового апарата. При встановленні факту погашення підсумовуючого лічильника службові особи, відповідальні за збереження цінностей, негайно встановлюють причини, складають і підписують відповідний Акт, і керівник установи банку вживає необхідні заходи;

перевірити відповідність порядкових номерів від першої до останньої операції в контрольній стрічці з прибутковими документами і провести погашення підсумовуючих лічильників.

Після приймання цінностей і документів завідуючий касою передає документи та контрольну стрічку в бухгалтерію установи банку.

Контрольні стрічки підшиваються разом з касовими журналами по приходу, або на розсуд головного бухгалтера - разом з касовими документами.

Приймання готівки, що надійшла до операційної каси, яка працює в післяопераційний час може проводитись особами, відповідальними за схоронність цінностей, без прибуття працівників цієї каси вранці наступного дня до установи банку.

Запасні ключі від сховища цінностей закріплюються за керівником установи банку і завідуючим касою, які разом з головним бухгалтером приймають від охорони сховище цінностей операційної каси. В разі наявності одного ключа від сховища цінностей, запасний ключ закріплюється за завідуючим касою. Запасний ключ від шафи або шухляди столу, де касир операційної каси зберігає Контрольний журнал на відкриття, закриття та опечатування сховищ цінностей, закріплюється за завідуючим касою.

Приймання готівки проводиться особами, відповідальними за схоронність цінностей, у встановленому порядку під розписку в контрольній стрічці касового апарата або Касовому журналі (операційному щоденнику). При виявленні невідповідності суми готівки даним прибуткових документів і сумі, показаній у стрічці касового апарата, складається Акт про розбіжності і з'ясовують причини цієї невідповідності.

Після приймання цінностей і перевірки документів Контрольний журнал на відкриття, закриття та опечатування сховищ цінностей, вкладається відповідальними особами в сховище цінностей, яке замикається.

Готівка і документи, що надійшли в післяопераційний час, зберігаються у цих випадках у сховищі цінностей, шафі або на стелажі, де знаходиться готівка операційної каси, але окремо від неї або інших цінностей.

В установах банку за рішенням керівника організовуються каси для обслуговування клієнтів у вихідні та святкові дні. Операції, здійснені у вихідні та святкові дні, відображаються в бухгалтерському обліку першого робочого дня, наступного за вихідним, з урахуванням своєчасного, відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, зарахування сум на рахунки клієнтів.

Для забезпечення роботи у вихідні та святкові дні видача готівки під звіт касирам здійснюється за прибутково-видатковим касовим ордером або за Книгою обліку прийнятої і виданої готівки.

Для виконання контрольних функцій наказом керівника установи банку дозволяється оформлення касових документів у вихідні та святкові дні відповідальним виконавцям за їх підписом.

Рис. 5. Загальна схема документообігу під час виконання операцій з приймання готівки в позаопераційний час

Завдання 11

Оформити операції купівлі-продажу банківських металів через касу банку. Проаналізувати тарифну політику банку за даними операціями.

АТ „Ощадбанк” пропонує клієнтам для придбання монети, вироблені з дорогоцінних металів банківські метали найвищих проб у мірних та стандартних зливках від всесвітньо відомих виробників.

Банк гарантує конфіденційність проведення операції купівлі банківських металів.

Банківські метали - це: високоліквідна застава для отримання банківських кредитів створення власного „пенсійного фонду” довгострокові інвестиції у власне майбутнє банківські зливки дуже зручно зберігати - вони не займають багато місця, їх також зручно транспортувати у разі виникнення пожежі або у разі повені банківські зливки залишаться непошкодженими зростання цін на світовому ринку останнім часом засвідчило - золото - це вигідно приємний подарунок близьким, друзям, який вразить їх та запам'ятається надовго.

Золоті та срібні зливки, які пропонуються банком на продаж, мають найвищі проби та сертифікати якості відповідно до світових стандартів.

Таблиця 8. Тарифи на купівлю-продаж зливків в АТ «Ощадбанк»

- немає у продажу

Завдання 12

Вказати причини трьох останніх ревізій роботи касового підрозділу. До яких висновків прийшла ревізійна комісія та яких заходів було вжито? Навести заповнений акт ревізії.

Причинами ревізії касового підрозділу АТ «Ощадбанк» є невідповідність наявності готівки в касі до касових ордерів. Наведемо акт ревізії.

ОСОБА_1 вчинила умисний злочин за наступних обставин.

Так, 02.11.06 року ОСОБА_1 була прийнята до штату співробітників банківської установи на посаду касира-операціоніста відділення №12 АТ «Ощадбанк» згідно наказу № 357 лс. На цей час в даному відділенні працювало три особи: керівник відділення, касир, та спеціаліст по обслуговуванню клієнтів.

З 19.01.2007 року ОСОБА_1 згідно наказу переведена на посаду спеціаліста по обслуговуванню клієнтів відділення банку.

Згідно цієї посади до її службових обов'язків входило: відкриття та обслуговування платіжних карт та поточних рахунків клієнтів, виплата та відправлення переводів, видача кредитних карток та інші. Під час перебування на цій посаді, ОСОБА_1 виконувала функції керівника відділення-спеціаліста по обслуговуванню клієнтів.

З 14.02.2007 р. ОСОБА_1 згідно наказу переведена на посаду спеціаліста про продажу роздрібних послуг клієнтам в цьому ж відділенні та продовжувала виконувати обов'язки керівника відділення-спеціаліста по обслуговуванню клієнтів.

З 06.09.2007 р. ОСОБА_1 згідно наказу переведена на посаду керівника групи - головного спеціаліста по продажам роздрібних послуг клієнтам відділення №12 АТ «Ощадбанк» згідно В її посадові обов'язки керівника групи - головного спеціаліста по продажам роздрібних послуг клієнтам відділення №12 АТ «Ощадбанк» згідно входило: видача та оформлення платіжних карток (кредитних, соціальних, пенсійних, зарплатних, особистих), прийняття та видача готівки на депозитні вклади, продаж обладнання мобільних операторів, прийняття платіжних відомостей на зарплату працівників організацій в паперовому або електронному виді з метою подальшої передачі даних у відділ процесингу, замовлення підкріплень і вивозу надлишків готівки з каси, залучення організацій на зарплатні проекти, виконання поставлених вищим керівництвом завдань, складання документів по заявам клієнтів та інші службові адміністративно-розпорядчі обов'язки.

З 30.09.2009 ОСОБА_1 згідно наказу переведена знову на посаду касира-операціоніста 2 категорії відділення банківської установи. В її обов'язки, як касира-операціоніста входило: видача та прийом готівкових грошових коштів по платіжним картам, обмін валюти, відправлення та видача грошових переказів, погашення заборгованості по споживчим кредитам клієнтами банку.

Із врахуванням викладеного ОСОБА_1 є особою, яка на законній підставі була наділена правомочністю щодо розпорядження та зберігання майна, в даному випадку, враховуючи специфіку роботи касира-операціоніста, цим майном є готівкові грошові кошти, у зв'язку з чим ОСОБА_1 являться суб'єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

ОСОБА_1 була ознайомлена зі своєю посадовою інструкцією, згідно якої повинна забезпечувати схоронність грошових коштів, цінностей та касових документів, а також несе відповідальність за незбереження ввірених їй цінностей банківської установи, про що між сторонами укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

З середини квітня 2009 року у зв'язку зі скрутним фінансовим станом ОСОБА_1, достовірно знаючи, що в касі банку постійно знаходяться грошові кошти в сумі 30000 грн., 1500 доларів США, 300 євро, 5000 російських рублів, керуючись корисливим мотивом та маючи умисел на привласнення матеріальних цінностей, вирішила взяти з каси відділення банку грошові кошти та привласнити їх на власні потреби.

Так, 21.04.2009 р. ОСОБА_1 з каси банківської установи взяла грошові кошти в сумі 1400 грн. та привласнила їх шляхом внесення готівки на свою платіжну картку НОМЕР_1.

Також 18.05.2009 р. ОСОБА_1 привласнила гроші в сумі 1760 грн., які перерахувала на платіжну картку НОМЕР_1 (в сумі 1000 грн.), на платіжну картку НОМЕР_2 (в сумі 160 грн.) і на платіжну картку НОМЕР_3 (в сумі 600 грн.).

• 22.06.2009 р. таким же самим способом ОСОБА_1 привласнила кошти в сумі 1600 грн. , які перерахувала на платіжну картку НОМЕР_1 (в сумі 700 грн.), на платіжну картку НОМЕР_2 (в сумі 200 грн.) і на платіжну картку НОМЕР_3 (в сумі 600 грн.).
• 27.07.2009 р. грошові кошти в сумі 1500 грн. ОСОБА_1 перерахувала на платіжну картку НОМЕР_1 (в сумі 600 грн.), на платіжну картку НОМЕР_2 (в сумі 120 грн.) і на платіжну картку НОМЕР_3 ( в сумі 780 грн.).

Крім того, ОСОБА_1 привласнювала грошові кошти таким же способом малими сумами 31.08.2009 на суму 328 грн., 27.09.2009 на суму 1000 грн., 25.09.2009 на суму 310 грн., 06.10.2009 на суму 317,95 грн.

Крім цих сум ОСОБА_1 також привласнювала грошові кошти, але під час допитів не змогла пояснити коли та в яких саме сумах. Обліку грошових коштів, які вона привласнювала з каси ОСОБА_1 не вела, Крім того, в ході досудової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 ще привласнила грошові кошти на придбання меблевого гарнітуру в сумі приблизно 4000 грн. в травні 2009 року в меблевому магазині, який розташований на вул. Леваневського в м. Суми.

В період часу з 21.04.09 р. по 06.10.09 р., будучи матеріально-відповідальною особою, ОСОБА_1 здійснювала привласнення ввіреного їй майна (коштів з каси банківської установи) для використання у власних цілях, зокрема 8 115,95 грн. на погашення своїх кредитних карток, а також 4000 тис. грн. на придбання меблевого гарнітуру в меблевому магазині, який розташований на вул. Леваневського в м. Суми.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила привласнення грошових коштів з 21.04.09р. по 06.10.09р. на загальну суму 12 155,95 грн.

• 21.10.09 у відділення №12 АТ «Ощадбанк» була проведена перевірка шляхом інкасації всієї наявної готівки і перерахунком всіх коштів у центральному відділенні. За результатами перевірки (інкасації) недостачі виявлено не було, оскільки ОСОБА_1 про цю перевірку знала і тому напередодні запозичила у своїх знайомих суму нестачі грошових коштів і внесла їх в касу банківської установи з метою приховування вчиненого привласнення та виявленні нестачі по касі коштів, які вона взяла раніше і використала для власних потреб.
• 13.11.2009 р. у відділенні банку проведена раптова ревізія, за результатами якої у касі виявлена нестача грошових коштів на суму 29523,97 грн., 200 євро, 1100 доларів США. Як показала ОСОБА_1 під час допиту у якості підозрюваної особи, що недостача в касі виникла у зв'язку з тим, що ці грошові кошти вона повторно привласнила 11.11.09 р.

Таким чином, ОСОБА_1 протягом квітня - жовтня 2009 року, а також 11.11.09 р. умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займану посаду, неодноразово протиправно здійснювала привласнення ввіреного їй майна (грошових коштів) банківської установи, чим заподіяла шкоди АТ «Ощадбанк» на загальну суму (в гривневому еквіваленті) 40 704,54 грн.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України визнала повністю та дала показання про обставини вчинення нею злочину. Зокрема, підсудна пояснила, що 02.11.06 р. вона була прийнята до штату співробітників банківської установи на посаду касира-операціоніста відділення №12 АТ «Ощадбанк» згідно наказу № 357 лс. На цей час в даному відділенні працювало три особи: керівник відділення, касир, та спеціаліст по обслуговуванню клієнтів. З 19.01.2007р. вона згідно наказу переведена на посаду спеціаліста по обслуговуванню клієнтів відділення банку. Згідно цієї посади до її службових обов'язків входило: відкриття та обслуговування платіжних карт та поточних рахунків клієнтів, виплата та відправлення переводів, видача кредитних карток та інші. Під час перебування на цій посаді, вона виконувала функції керівника відділення-спеціаліста по обслуговуванню клієнтів. У відділенні працював ще касир, який знаходився у її підпорядкуванні.

З 14.02.2007 р. згідно наказу вона переведена на посаду спеціаліста по продажу роздрібних послуг клієнтам в цьому ж відділенні та продовжувала виконувати обов'язки керівника відділення-спеціаліста по обслуговуванню клієнтів.

З 06.09.2007 р. згідно наказу вона переведена на посаду керівника групи - головного спеціаліста по продажам роздрібних послуг клієнтам відділення №12 АТ «Ощадбанк», яким її офіційно призначено на посаду керівника відділення. В її посадові обов'язки керівника групи - головного спеціаліста по продажам роздрібних послуг клієнтам відділення №12 АТ «Ощадбанк» входило: видача та оформлення платіжних карток (кредитних, соціальних, пенсійних, зарплатних, особистих), прийняття та видача готівки на депозитні вклади, продаж обладнання мобільних операторів, прийняття платіжних відомостей на зарплату працівників організацій в паперовому або електронному виді з метою подальшої передачі даних у відділ процесингу, замовлення підкріплень і вивозу надлишків готівки з каси, залучення організацій на зарплатні проекти, виконання поставлених керівництвом завдань, складання документів по заявам клієнтів та інші службові адміністративно-розпорядчі обов'язки.

З 30.09.2009 обвинувачена вона згідно наказу переведена знову на посаду касира-операціоніста 2 категорії відділення банківської установи. В її обов'язки, як касира-операціоніста входило: видача та прийом готівкових грошових коштів по платіжним картам, обмін валюти, відправлення та видача грошових переказів, погашення заборгованості по споживчим кредитам клієнтами банку.

Підсудна ОСОБА_1 пояснила, що її було ознайомлено з посадовою інструкцією згідно якої остання повинна забезпечувати схоронність грошових коштів, цінностей та касових документів, а також нести відповідальність за незбереження ввірених їй цінностей банківської установи, про що між нею та банківською установою укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

З середини квітня 2009 року у зв'язку зі скрутним фінансовим станом, достовірно знаючи, що в касі банку постійно знаходяться грошові кошти в сумі 30000 грн., 1500 доларів США, 300 євро, 5000 російських рублів, вона вирішила взяти з каси відділення банку грошові кошти та привласнити їх на власні потреби.

Так, 21.04.2009 р. з каси банківської установи вона взяла грошові кошти в сумі 1400 грн. та привласнила їх шляхом внесення готівки на свою платіжну картку НОМЕР_1.

Також 18.05.2009 р. вона привласнила гроші в сумі 1760 грн., з яких 1000 гривень перерахувала на свою платіжну картку НОМЕР_1, 160 гривень перерахувала на платіжну картку НОМЕР_2 і 600 гривень - на платіжну картку НОМЕР_3.

22.06.2009 р. таким же самим способом вона привласнила кошти в сумі 1600 грн., які перерахувала на платіжну картку НОМЕР_1 (в сумі 700 грн.), на платіжну картку НОМЕР_2 (в сумі 200 грн.) і на платіжну картку НОМЕР_3 (в сумі 600 грн.). 27.07.2009 р. гроші в сумі 1500 грн. перерахувала на платіжну картку НОМЕР_1 (в сумі 600 грн.), на платіжну картку НОМЕР_2 (в сумі 120 грн.), і на платіжну картку НОМЕР_3 (в сумі 780 грн.).

Крім того, вона привласнювала грошові кошти таким же самим способом, але малими сумами - 31.08.2009 р. - 328 грн., 27.09.2009 р- 1000 грн., 25.09.2009 р. - 310 грн., 06.10.2009 р. на суму 317,95 грн.

Крім цих сум вона ще привласнювала грошові кошти, але сказати коли та в яких саме сумах не може, оскільки обліку не вела. Крім того, нею було привласнено грошові кошти на придбання меблевого гарнітуру в сумі 4000 грн. в травні 2009 року.

• 21.10.09 р. у відділення № 12 АТ «Ощадбанк» була проведена перевірка, шляхом інкасації всієї наявної готівки і перерахунком всіх коштів у центральному відділенні. За результатами перевірки (інкасації) нестачі виявлено не було, бо про цю перевірку ОСОБА_1 знала, і тому напередодні запозичила у своїх знайомих суму нестачі грошових коштів і внесла їх в касу банківської установи, щоб нестача не була виявлена.
• 30.10.09 р. також було проведено ревізію-інкасацію відділення №12 АТ «Ощадбанк» у зв'язку із надлишком грошових коштів у відділенні, за наслідками якої недостачі виявлено не було.
• 13.11.2009 у відділенні банку була проведена раптова ревізія, за результатами якої у касі виявлена нестача грошових коштів на суму 29523,97 грн., 200 євро, 1100 доларів США. Ця нестача в касі виникла у зв'язку з тим, що ці грошові кошти вона повторно привласнила 11.11.09 р. На протязі наступних 5-ти днів вона добровільно відшкодувала заподіяну шкоду банківській установі в повному обсязі, свою вину визнає і щиро кається в скоєному.

Таким чином, вина підсудної в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії підсудної суд кваліфікує за ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки вона, працюючи касиром-операціоністом відділення №12 АТ «Ощадбанк», маючи доступ до обслуговування готівкових грошових коштів, які були ввірені та перебували в її віданні, неодноразово протягом квітня - жовтня 2009 року, а також 11 листопада 2009 року здійснювала привласнення та в подальшому розтрату належних банківській установі готівкових грошових коштів на загальну суму 40 704,54 грн.

При призначенні покарання підсудній суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудної, яка в цілому позитивно характеризуються, пом'якшуючі відповідальність обставини - свою вину визнала в повному обсязі і щиро розкаялася у скоєному, добровільно відшкодувала завдану шкоду, раніше не судима, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяла розкриттю злочину і встановленню істини по справі, явилася з повинною (ар.с. 10).

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не вбачає.

З врахуванням зазначених обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної можливо без її ізоляції від суспільства.

Речові докази по справі: «акт о недостаче денежных средств»; дві пояснювальні записки ОСОБА_1, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи (т. 1, ар. с. 105-110), - залишити на зберіганні в кримінальній справі.

Завдання 13

Заповнити бланки договорів банківського рахунку для юридичної та фізичної особи. Вказати на відмінність умов цих договорів та чим вони обумовлені. Які пільги надає установа за цим договором.

На відміну від банківських рахунків юридичних осіб, картотека несплачених розрахункових документів до поточного рахунку фізичної особи не ведеться.

Завдання 14

Схематично описати технологію приймання та передачі інформації за платіжними документами.

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) - це сукупність правил, організаційних заходів, програмно-технічних засобів, засобів захисту, що використовуються банком для „виконання внутрішньобанківського переказу грошей, а також для взаємодії з іншими банківськими платіжними системами для забезпечення виконання міжбанківського переказу грошей філіями банку.

Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи і які самостійно визначають умови та порядок функціонування власної ВПС, що зазначається у внутрішніх документах банку з урахуванням вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ. Правила ВПС мають бути узгоджені з Національним банком.

Банк та його філії, які працюють з використанням ВПС, повинні дотримуватися технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються НБУ, а також до засобів формування та обробки міжбанківських електронних розрахункових документів.

Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, установлений внутрішніми документами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до законодавства України.

Банк та його філії, які працюють із використанням ВПС, мають забезпечувати взаємодію з СЕМП відповідно до вимог опису інтерфейсу між САБ і АРМ-НБУ, між САБ і АРМ-СТП, дотримання технології та регламенту роботи СЕМП, а саме:

• - забезпечувати адекватне передавання реквізитів міжбанківських електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень від філій до СЕМП і від СЕМП до філій;
• - щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (у разі роботи банку за моделлю 3).

Клієнти банків не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів. Клієнти виконують свої платежі лише через банки, які їх обслуговують і які є абонентами СЕП найнижчого рівня.

Підготовка платіжних документів передбачає проходження платіжних документів через систему автоматизації банку (САБ) - учасника СЕП. САБ банківських установ - єдине джерело надходження електронних розрахункових документів у СЕП.

Початкові платіжні документи для передачі у СЕП оформляються в САБ у вигляді файла типу А - пакета початкових платіжних документів. Кожний інформаційний рядок файла А містить один платіжний документ. У файлі може бути від І до 1000 платіжних документів. В одному файлі А згруповані документи тільки в одній валюті, причому перша літера найменування файла визначає цю валюту.

САБ передає сформовані пакети початкових документів в АРМ-НБУ СЕП, установлений у банку. АРМ-НБУ перевіряє їх на відповідність вимогам, які прийняті у системі електронних платежів, і в разі виконання усіх умов відправляє пакет платіжних документів електронною поштою у РРП, в якій обслуговується цей банк.

Не дозволяється надходження пакетів платіжних документів та інших файлів СЕП від банків - учасників у СЕП б удь-якими іншими шляхами, крім передачі через АРМ-НБУ банку-учасника.

АРМ-2 регіональної розрахункової палати працює в циклічному режимі Цикл обробки (так званий "основний цикл", або "сеанс прийому-передачі" складається з двох частин (режимів):

• * прийом: АРМ-2 отримує від банків пакети платіжних документів -файли А - та перевіряє їх. Банку-відправнику пакета надається файл Т- квитанція на файл А, в якій повідомляються результати перевірки і рішення, чи цей пакет прийнятий до обробки у РРП, чи ні.
• * розсипка: платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом останнього циклу, групуються за адресатами для передачі одержувачам. На кожний банк регіону збираються всі платіжні документи, адресовані на нього і прийняті в цьому сеансі, та формуються у вигляді файла В - пакета відповідних платіжних документів. Файли В відправляються банкам регіону. Платежі, призначені для банків, що обслуговуються в інших РРП, формуються у вигляді файлів С - пакетів міжрегіональних платіжних документів.

У режимі „прийом" основного циклу АРМ-2 РРП - одержувача разом з файлами А від своїх банків приймає файли С з інших РРП. Про результати приймання файла С РРП - одержувач інформує РРП - відправника файлом Я - квитанцією на файл С.

Банк - одержувач пакета В інформує РРП про результати прийому цього пакета файлом Б - квитанцією на пакет В. АРМ-2 приймає квитанції Й. та Б на раніше відправлені ним файли також у режимі "прийом" основного циклу.

Рис. 6. Порядок проходження платежів в СЕП НБУ

Завдання 15

Навести відповідні заповнені власноруч платіжні документи (чек, вексель, платіжне доручення, меморіальний ордер, заява на акредитив та ін.).

Завдання 16

Проаналізувати пакет розрахункових послуг, що пропонуються клієнтам на умовах дистанційного обслуговування.

За допомогою системи дистанційного обслуговування в АТ "Ощадбанк" клієнт може здійснювати:

¦ підготовку платежів (за Україну і міжнародних) і відсилання їх у банк;

¦ підготовку заявок на купівлю / продаж безготівкової іноземної валюти та проведення конверсійних операцій і відсилання їх у банк (згідно Публічному договором);

¦ прийом банківських виписок по рахунках клієнта;

¦ отримання інформації з архіву платіжних документів клієнта;

¦ отримання інформації про статус відправлених у банк електронних платіжних документів;

¦ контроль проходження платежів;

¦ заповнення даних довірених осіб під час видачі картки;

¦ розподіл коштів по картах довірених осіб;

¦ формування виписок по картрахунку та корпоративним картам довірених осіб;

¦ отримання довідкової інформації.

Сторони визнають юридичну силу платежів, виконаних через системи дистанційного обслуговування, і їх еквівалентність платежах, які здійснюються з використанням платіжних документів на паперових носіях.

Банк додатково надає клієнту інформаційно-довідкову інформацію (курси валют НБУ, нормативно-довідкові документи та інші, передбачені можливостями інтерфейсу програми дистанційного керування рахунком).

Для формування клієнтської частини системи дистанційного обслуговування банк надає клієнту можливість отримати на сайті банку (www.oschadnybank.com/ua/) або безпосередньо в банку інсталяційний комплект файлів.

Банк може змінювати ім'я (адресу) сайту, за допомогою якого надаються послуги, і припиняти надання послуг з повідомленням клієнта про причини, можливої тривалості і умови поновлення.

Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (номера), які вказані в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання лише в тому випадку, якщо вони належать цьому платнику.

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем (верифікованим мобільним телефоном), від свого імені накладають підписи (у т.ч. за допомогою СМС) під час створення електронного розрахункового документа.

Клієнт має право самостійно здійснювати перегенерірованіе ключів і зміна паролів, які використовуються системою дистанційного обслуговування, в таких випадках:

• 1) одразу після інсталяції;
• 2) пошкодження ключів;
• 3) втрати паролів;
• 4) звільнення осіб, які мали доступ до ключів ЕЦП і (або) паролів;
• 5) в інших випадках, коли виникає необхідність здійснення таких дій.

У разі неможливості клієнтом самостійно здійснити зміну паролів і імені доступу, що використовуються в системі дистанційного обслуговування, а також при необхідності зміни номера мобільного телефону, що використовується для СМС-підписи, клієнт повинен звернутися в банк для вирішення цього питання з заявою у письмовій формі.

Обмін інформацією між банком і клієнтом можливий тільки після здійснення у банку процедури сертифікації ключів ЕЦП, згенерованих клієнтом, а також після верифікації використовуваних для СМС-підпису телефонів. Під час сертифікації відкриті ключі ЕЦП клієнта заносяться в базу ключів банку, а верифіковані номери телефонів - в Єдину клієнтську базу банку.

Відомості про сертифікацію ключів ЕЦП або верифікації телефонів клієнта встановлюються в кожному окремому випадку і підписуються сторонами.

Відповідальність за відповідність власників ЕЦП і верифікованих телефонів особам, які вказані в картках із зразками підписів і відбитком печатки, несе клієнт.

У випадку виникнення підозри про несанкціоноване використання коду електронного підпису клієнта, веріфіцированного телефону або проведенні платежів не уповноваженою на те особою клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк за допомогою голосового зв'язку і в письмовій формі.

Під час використання систем дистанційного обслуговування рахунку клієнт має дотримуватися всіх вимог, які встановлює банк, з питань безпеки обробки електронних розрахункових документів. Банк має право виконувати періодичні перевірки виконання клієнтом вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування клієнта за допомогою системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

Дистанційне розпорядження вважається переданим клієнтом і прийнятим банком до виконання, якщо клієнт:

¦ для доступу до системи ввів правильне значення засобів ідентифікації;

¦ ввів код операції та всі параметри, які запитуються системою;

¦ підтвердив це розпорядження.

Якщо клієнт не підтвердив розпорядження на здійснення операції, то банк операцію не виконує.

Банк приймає до виконання електронні платежі, які пройшли без зауважень всі технологічні стадії обробки та розшифрування з використанням відкритих ключів ЕЦП клієнта і верифікованих телефонів.

Під час обробки електронних документів банк в тому числі здійснює перевірку електронного підпису (в т.ч. СМС-підпису) кожного електронного розрахункового документа і пакета в цілому.

Зупинка або відновлення проведення електронних платежів за бажанням клієнта здійснюється банком на підставі письмової заявки клієнта у випадку, якщо немає обставин, які перешкоджають цьому (порушення клієнтом умов цього Договору, Публічного договору, тимчасова технічна неможливість та ін.).

Якщо в банку виникає потреба з'ясувати особу клієнта, суть діяльності, фінансовий стан, а клієнт не надасть документи і відомості, які підтверджують ці дані, або умисно надасть неправдиві відомості про себе, то банк залишає без виконання електронний розрахунковий документ.

Якщо операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то банк може відмовити клієнту у виконанні електронного розрахункового документа.

Завдання 17

Викласти механізм еквайрингових операцій банку з платіжними картками та зазначити особливості проведення цих операцій у Вашому банку.

Еквайрингові операції досить молода послуга. Розглянемо механізм еквайрингових операцій у Ощадбанку та його оособливості.

Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Обслуговування торговців і виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені між торговцями і клієнтами із застосуванням платіжних карток, еквайр проводить на підставі договору.

Договір між еквайром і торговцем надає право останньому приймати до оплати платіжні картки відповідної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші операції, визначені договором. Цей договір не повинен містити обмежень щодо приймання платіжних карток інших емітентів та інших платіжних систем.

На підставі ліцензії або договору з платіжною організацією відповідної платіжної системи технічні еквайри (еквайрингові компанії) можуть створювати власні мережі терміналів та/або банкоматів, що обслуговують платіжні картки, та надавати торговцям та/або еквайрам послуги щодо технологічного, інформаційного обслуговування операцій, які здійснені із застосуванням платіжних карток.

Клієнти та їх довірені особи застосовують платіжні картки відповідно до умов договору з емітентом як засіб для:

• - безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції);
• - перерахування коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;
• - одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати.

Наперед оплачені платіжні картки застосовуються їх держателями для безготівкової оплати за товари (послуги) та одержання готівки.

У межах України переказ коштів за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, здійснюється в гривнях.

В іноземній валюті переказ коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток, може здійснюватися лише між власними рахунками фізичних осіб, які відкриті банком-емітентом.

На території України дозволяється видача готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів та їх агентів за платіжними картками клієнтів, яким емітенти відкрили картрахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за платіжними картками, що емітовані нерезидентами.

Видача за платіжними картками готівки через банкомати в межах України здійснюється в гривнях, а через банкомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунку платіжної картки.

За здійснені операції банки отримують комісійну винагороду, порядок нарахування, сплати та розмір якої встановлюються банками та платіжною організацією відповідної платіжної системи, з урахуванням тарифів банку, правил платіжної системи та нормативно-правових актів Національного банку.

Держателі корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку в таких випадках:

• - одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами - підприємцями;
• - здійснення розрахунків у безготівковій формі в гривнях, пов'язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;
• - одержання готівки в іноземній валюті за межами України та в установленому порядку на території України для оплати витрат на відрядження;
• - здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух у розмірах, установлених для вивезення готівкової іноземної валюти нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів і платіжних карток через митний кордон України.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, а також для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами). Правилами платіжної системи можуть бути передбачені також інші обмеження щодо застосування корпоративних платіжних карток.

Кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи - підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, уважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані виключно за цільовим призначенням. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами.

Держатель платіжної картки зобов'язаний використовувати її відповідно до вимог законодавства України й умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання платіжної картки особами, які не мають на це законного права або повноважень, контролювати рух коштів за своїм карт-рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися держателем.

Завдання 18

Показати схематично оргструктуру кредитного підрозділу Вашого банку.

Рис. 7. Організаційна структура кредитного підрозділу банку

Завдання 19

Сформувати кредитну справу юридичної особи. Яка відмінність її від кредитної справи фізичної особи?

Для забезпечення ефективного контролю за виконанням умов кредитного договору кредитний фахівець по кожному позичальнику формує кредитну справу. Документи в кредитній справі групуються за такими ознаками:

• 1) документи стосовно надання позички;
• 2) матеріали щодо забезпечення позички;
• 3) документи для визначення плато- та кредитоспроможності позичальника;
• 4) матеріали, що характеризують кредитний проект;
• 5) юридичні документи;
• 6) поточне листування з питань кредитування по конкретному проекту;
• 7) документи по бухгалтерському обліку позички, інші документи.

До кредитної справи підшиваються всі документи, що є в наявності на момент укладання кредитного договору і всі інші документи, що стосуються цього договору, до моменту повного погашення заборгованості за позичкою.

Якість ведення кредитної справи враховується при оцінці роботи кредитного фахівця. Кредитна справа зберігається в кредитних підрозділах банку до повного виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору. Після погашення позички кредитна справа передається в архів і зберігається протягом терміну, визначеного номенклатурою справ.

Кредитна справа юридичної особи відрізняється від кредитної справи фізичної особи таким:

наявність установчих документів підприємства - статут, довідка зі статистики, довідка з податковї тощо;

наявність балансу підприємства та звіту про фінансовий результат підприємства.

Для фізичної особи необхідна лише довідка з роботи про дохід особи за 6 місяців роботи.

Завдання 20

Проаналізувати обсяги та структуру кредитів у динаміці за два останні роки. Визначити та оцінити фактори, що обумовили зазначені тенденції.

Таблиця 9. Динаміка і структура кредитного портфелю АТ «Ощадбанк» за період з 2011 по 2012 рр. тис грн. (станом на 01.01)

АТ «Ощадбанк» здійснює кредитні операції згідно з вимогами законодавства України.

Кредити надані юридичним особам у 2012 році в порівнянні з 2011 роком зросли на 14 375 290 тис. грн., (або на 36,83%), кредити, надані фізичним особам зменшились на 717 990 тис. грн (або на 15,56%);обсяг міжбанківських кредитів також зріс на 617 770 тис. грн. (тобто на 114,83%).

Найбільшу частку у структурі кредитного портфеля банку у 2011-2012 роках займають кредити юридичним особам (78,44% та відповідно 79,51%). Досить суттєвою є частка споживчих кредитів наданих фізичним особам. В цілому можна зробити висновок, що за останні 2 роки банк не зменшив обсяги кредитування, що має позитивний характер для діяльності банку. Банком приділяється належна увага попередньому аналізу фінансового стану позичальника, пріоритет надається позичальникам зі стійким фінансовим станом, а у разі нестійкого - зростають вимоги до ліквідності майна, що надається в заставу, інших забезпечень.

У таблиці 9 станом на кінець дня 31 грудня 2011 року загальна сума нарахованих та неотриманих доходів за кредитами, наданими клієнтам, складала 67177000 тис. грн. (31 грудня 2010 складала 49 764 790 тис. грн.), тобто відбулось збільшення на 17 412 210 тис. грн. (34,99 в.п.).

Завдання 21

Провести аналіз динаміки процентних ставок банку за різними видами кредитів. Охарактеризувати відсоткову політику банку за кредитними операціями, вказати на її недоліки та переваги. Визначити фактори, що на неї вплинули.

Таблиця 10. Динаміка процентних ставок АТ «Ощадбанк» за період з 2009 по 2011 рр. тис грн. (станом на 01.01)

Таблиця 11. Динамічні характеристики зміни процентних ставок АТ «Ощадбанк» за період з 2009 по 2011 рр. тис грн. (станом на 01.01)

Як бачимо з таблиці 11 ставка на кредити юридичним особам в 2010 році зросла на 2 відсотки порівнянно з 2009 році и становила 24 %, а в 2011 зросла ще на 1 відсоток і становила 25 відсотків.

На кредити фізичним особам ставка в 2009 році була 19 % (див. табл. 10), та вже 2010 році вона збільшилася на 1 відсоток і сановила 20%, а 2011 році збільшеня на 3 відсотки, і ставка становила 23 відсотки.

Отже, з кожним роком ми спостерігаємо зростання ставки на кредити фізичним та юридичним ообам, що пов'язано з підвищенням курсу іноземної валюти.

Завдання 22

Привести розрахунок та оцінити порядок визначення процентної ставки за кредит.

В сучасних ринкових умовах кредит не може видаватися безпроцентно (безоплатно). Сума плати за користування коштами залежить від середньої суми кредиторської заборгованості й розміру процентної ставки на день отримання кредиту. Величина процентної ставки залежить від таких факторів:

• - облікової ставки НБУ;
• - відсоткових ставок за депозитними операціями;
• - характеру наданого забезпечення кредиту;
• - рівня кредитного ризику;
• - попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів;
• - строку користування позикою;
• - об'єкта кредитування тощо.

Відсоткові ставки за кредитами встановлюються з урахуванням і того, що сума отриманих відсотків за позичковими коштами повинна покривати сплату відсотків за залученими коштами; повністю покрити операційні витрати, пов'язані з обслуговуванням кредитних операцій, і забезпечити певну суму прибутку для банку. При кредитуванні в іноземній валюті враховуються процентні ставки, які діють на міжнародних ринках позичкових капіталів. Рівень процентів, порядок нарахування та сплати обумовлюються в кредитній угоді.

Завдання 23

Проаналізувати методику оцінки кредитоспроможності клієнта-позичальника (Окремо юридичної особи та фізичної)

Оцінка фінансового стану позичальника - юридичної особи

Оцінка фінансового стану позичальника юридичної особи здійснюється на підставі даних його офіційної звітності (бухгалтерського балансу підприємства - ф. № 1, звіту про фінансові результати діяльності - ф. № 2, руху грошових коштів на його рахунках), інформації, що міститься в пакеті документів, який надає позичальник для отримання кредиту. Позичальники - юридичні особи можуть надавати фінансову звітність за формою, яка передбачена для суб'єктів малого підприємництва.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи можуть враховуватися такі показники його діяльності:

Основні показники:

коефіцієнт миттєвої ліквідності;

коефіцієнт поточної ліквідності;

коефіцієнт загальної ліквідності;

коефіцієнт незалежності;

коефіцієнт маневреності власних коштів;

динаміка виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

показник грошового потоку;

коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості;

динаміка дебіторської заборгованості;

динаміка кредиторської заборгованості;

діяльність звітного періоду;

рентабельність продажу;

рентабельність активів;

динаміка рентабельності активів;

динаміка рентабельності продажу;

погашення кредитів;

сплата процентів за користування кредитом;

З метою повноти проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, крім показників цього Порядку, додатково аналізуються в динаміці:

собівартість одиниці основних видів продукції (робіт, послуг);

чистий прибуток (прибуток після оподаткування).

Для визначення класу юридичної особи, додатково визначаються показники, які оцінюють відповідність суми кредиту існуючим масштабам діяльності позичальника, а саме:

співвідношення суми заборгованості (наданих зобов'язань) за основною сумою боргу перед Банком та валюти балансу;

співвідношення суми чистого доходу від реалізації та суми зобов'язань за основною сумою боргу перед Банком (ЗЧд).

Значення цих показників має враховуватися під час визначення класу (внутрішнього кредитного рейтингу) позичальника-юридичної особи.

Показники, застосовуються для оцінки фінансового стану всіх категорій позичальників - юридичних осіб залежно від виду їх господарської діяльності.

З метою здійснення об'єктивної оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи кредитним комітетом Банку визначається вагомість показників для конкретної групи позичальників залежно від характеру їх діяльності.

Результати розрахунків оціночних значень показників заносяться в таблицю, яка поміщається до кредитної справи.

Висновок щодо оцінки фінансового стану позичальника підшивається до кредитної справи позичальника.

Оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи

Оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи здійснюється на підставі інформації, одержаної безпосередньо з пакета документів, необхідних для надання кредиту (включаючи кредитну заявку). Оцінка окремих факторів (працездатність позичальника, сімейний стан, тощо) може здійснюватися на підставі усної інформації, отриманої безпосередньо від позичальника або з інших джерел.

Оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи здійснюється за такими показниками та факторами:

Кількісні показники:

Коефіцієнти платоспроможності позичальника та його сім'ї;

Частка погашення кредиту в чистому сукупному доході позичальника;

Наявність джерел погашення кредиту.

Якісні показники:

Загальний матеріальний стан:

наявність власної нерухомості.

Показники соціальної стабільності:

наявність постійної роботи;

загальний стаж роботи;

сімейний стан та місце проживання;

вік позичальника на момент видачі кредиту;

вік позичальника на момент погашення кредиту.

Показник кредитної історії:

погашення кредитів.

Показник забезпечення:

місцезнаходження об'єкта застави (для нерухомості), вид майна (для рухомого майна та майнових прав).

Класифікація позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.

Рівень забезпечення визначається як співвідношення сукупної вартості забезпечення та суми боргових зобов'язань за кредитом (з урахуванням процентів) і характеризується показником “наявність джерел погашення кредиту”.

Клас (внутрішній кредитний рейтинг) позичальника за операціями з фінансового лізингу визначається без урахування критерію класифікації кредитної операції “рівень забезпечення кредитної операції”.

Висновок щодо оцінки фінансового стану позичальника-фізичної особи, Оцінка платоспроможності позичальника-фізичної особи, а також визначення суб'єктивних показників та показників забезпечення формуються та долучаються до кредитної справи позичальника і є її невід'ємними частинами.

Завдання 24

Навести форму технологічної карти кредитної операції, що здійснюється банком. Зазначте зміст процедури складання технологічних карт.

Зміст процедури складання технологічної картки на придбання транспортного засобу:

Прийняття рішення про надання кредиту;

Оформлення купівлі транспортного засобу;

Оформлення кредитного договору, договорів застави та страхування транспортного засобу, видача кредиту;

Нарахування процентів за користування кредитом (-ами), погашення кредиту (-ів) та сплата процентів;

Супроводження кредитного договору та договору відновлення кредитної лінії.

Завдання 25

Навести зразки заповнених документів на відкриття валютного рахунку юридичній особі. Яких помилок припускаються частіше за все клієнти при підготовці цих документів?

За яких умов банк може відмовити клієнту (юридичній особі) у відкритті валютного рахунку? Наведіть приклади таких ситуацій з практики банку.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті юридична особа-резидент подає Ощадбанку такі документи:

¦ заяву на відкриття рахунку, яку підписують керівник і головний бухгалтер та скріплюють гербовою печаткою;

¦ картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, засвідчену відповідно до вимог;

¦ копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, засвідчену нотаріально чи органом, який видав це свідоцтво;

¦ копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

¦ копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим банком;

¦ копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав цей документ.

Ощадбанк може відмовити клієнтам у відкритті валютного рахунку у разі ненадійності клієнта, якщо наприклад клієнт був підозрюваним у перерахуванні валюти закордон для фінансування незаконних операцій або задля витоку грошей з України на свою користь.

Завдання 26

Навести заповнені клієнтом (юридичною особою) документи на прийом і видачі готівкової іноземної валюти.

Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам.

У видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) працівник банку перевіряє:

повноту заповнення реквізитів на документі;

наявність підписів посадових осіб банку, яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам;

належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі;

у разі отримання готівки за довіреністю - правильність оформлення довіреності на отримання готівки;

наявність підпису отримувача.

Завдання 27

Проаналізувати мережу обмінних пунктів банку та визначити особливості організації їхньої роботи та оформленням документів при купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Ощадбанк має розгалужену систему обмінних пунктів по всій території України. Регламент роботи з обміну валют для всіх відділень банку єдиний. Розглянемо регламент.

При здійсненні валютно-обмінних операцій з готівковою валютою не встановлюються обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, крім тих, котрі встановлює НБУ.

За фактом здійснення операцій клієнту-резиденту і нерезиденту в касі банку видається квитанція форми 377-К.

У разі звернення клієнта з приводу відмови від валютно-обмінної операції не пізніше ніж через 15 хвилин після її проведення, касир зобов'язаний повернути клієнтові відповідну суму грошей в іноземній валюті та оформити операцію сторно в програмному комплексі.

Проведення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою фізичними особами-резидентами і нерезидентами на суму, яка перевищує 15 000 грн. (іноземна валюта в еквіваленті за курсом НБУ), здійснюється після пред'явлення документа, який посвідчує особу людини, яка здійснює операцію, із вказівкою в касовому документі (квитанція форми 377-К) прізвища, імені, по батькові клієнта.

При проведенні операції на суму, яка перевищує 50 000 грн. (іноземна валюта в еквіваленті за курсом НБУ) -- в касовому документі вказуються дані клієнта, які повністю ідентифікують особу: прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта (іншого документа, який посвідчує особу клієнта), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер платника податків.

Банк здійснює також видачу дозволів на вивезення валюти за формою 01.

При купівлі/продажу:

Курси купівлі та продажу іноземних валют у касах банку встановлюються банком щодня до початку робочого дня. У відділеннях банку, розміщених за різними адресами, можуть бути встановлені різні значення курсів купівлі/продажу іноземної валюти. Банк упродовж операційного дня може змінювати в касі значення курсів купівлі/продажу готівкової іноземної валюти.

Операції купівлі готівкової іноземної валюти у фізичної особи-нерезидента здійснюються після пред'явлення цим клієнтом касирові банку документа, який посвідчує особу і громадянство. За фактом здійснення операції купівлі клієнту-нерезиденту в касі банку видається квитанція форми 377-К і квитанція форми 377.

Зворотний обмін готівкових гривень на іноземну валюту фізична особа-нерезидент може здійснити тільки при пред'явленні квитанції 377 та документа, що посвідчує особу і громадянство.

Завдання 28

Оформити документально операцію грошового переказу коштів фізичною особою за кордон. Зазначити, які обмеження та інші особливості супроводжують операції даного виду.

Розрахувати розмір комісії по даній операції, використовуючи при цьому Положення про тарифи Вашого банку.

АТ “Ощадбанк пропонує скористатися послугами по відправленню/виплаті термінових переказів в залежності від географії переказів за наступними міжнародними системами переказів коштів:

Western Union

MIGOM

VIGO

BLIZKO

COINSTAR

XPRESS MONEY

Юністрім

MoneyGram

CONTACT

RIA

Золота Корона

Щоб відправити терміновий переказ за кордон, потрібно, звернутися в будь-яке відділення АТ “Ощадбанк” де ви побачите торговий знак або логотип системи яка Вас цікавить.

Заповнити бланк системи (заяву на переказ готівки), все що Вам потрібно, це:

Паспорт або документ, що його замінює

Знати прізвище та ім'я отримувача

Вказати країну відправлення переказу

Внести в касу банку відповідну суму та клієнтську плату за здійснення переказу

Отримати від оператора номер переказу

Повідомити номер переказу отримувачу

Тарифи на відправлення переказів за системою Western Union

В межах України, валюта переказу - UAH.

Наступне збільшення суми переказу на 1000 грн. веде до збільшення тарифів додатково на 10 грн.

2. З України до країн СНД (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан); валюта переказу - USD.

У кожному інтервалі 500 USD понад 3500 USD додатково утримується комісія 20 USD.

3. В межах України та за межі України (крім країн СНД, перерахованих вище); валюта переказу - USD.

У кожному інтервалі 500 USD понад 3000 USD додатково утримується комісія 20 USD.

4. При здійсненні переказу в доларах США, на вимогу Клієнта надаються додаткові послуги, за які стягується додаткова комісія: