Розвиток музикою

Наше сьогодення - це не тільки складний, а й цікавий світ. Ламаються старі стереотипи, переорюються давно усталені цінності, оновлюється наше суспільство. Ми багато запитуємо себе, які ми люди, який в нас родовід. Звертаймося до витоків духовності. І з жалем переконуємося, що багато втрачено, загублено, забуто. Мало нам співали колискових пісень, а ми знаємо їх ще менше і вже майже не співаємо своїм дітям, онукам. І чи багато знаємо забавлянок? Щоб не нехтувати своїми звичаями і обрядами, заповідями дідів і прадідів, важливо зробити все, щоб дитина з найраніших років полюбила все, що її оточує, звичаї та обряди своїх дідів, пісні, що їх співають матері та бабусі.

Уміння слухати і розуміти музику - одна з елементарних ознак естетичної культури. Саме завдяки музиці діти краще фантазують, уявляють, думають, робляться добрішими, ніжнішими, щирішими.

Бажаючи розвивати духовність дитини, вчитель має допомогти їй зорієнтуватися у світі музики, вибрати справді високохудожній твір, що сприятиме розвитку і збагаченню культури почуттів учнів, розвитку їх музичного та естетичного смаку.

Тому дуже важливо використовувати музичні твори на уроках письма. Це можна роботи під час писання букв, слів, речень чи вправ з підручника. Легка, спокійна музика не зашкодить. Можна використовувати музичні твори під час фізкультхвилинок та ліричних відступів учителя.

Такі моменти навчають слухати і насолоджуватись серйозною музикою, перевіреною століттями, яка будить найчистіші на світі почуття, доторкається до найчутливіших струн дитячого серця. А якщо використовувати пісенну спадщину наших предків, то це допоможе зрозуміти і знати українську пісенну культуру як одне з найцінніших духовних надбань народу.

Звичайно, навколо нас вирує розмаїття музичної інформації, і без фахової допомоги хороших смаків можна не мати. Слід пам'ятати, що смаки нинішніх дітей відображають рівень культури завтра. Уроків музики не завжди вистачає на формування музичних смаків. Тому уроки письма підходять для формування пісенної, а отже естетичної культури.

Музика може запам'ятатися на все життя і схвилювати не менше, ніж найбільш зворушливий вірш, повість, цікава історія чи фільм. Вміння слухати серйозну музику прийде з часом. Можливо хтось з дітей почне навіть плакати, - це означатиме, що дитина починає не тільки розуміти, а навіть відчувати музику, це означає, що дитина вже не буде байдужою та холодною.

Після прослуховування пісні можна виділити кілька хвилин, щоб діти змогли поділитися своїми враженнями. Повірте, ці хвилини не пройдуть марно, вони не будуть втрачені!

Під час повторного слухання музики у дітей розвивається емоційна пам'ять, поглиблюється чуттєвість, сприятливість до краси мелодії, виробляється певний естетичний смак. Більшість дітей одразу пригадують твір, прослуханий на одному з попередніх уроків. Дехто з дітей може починати вистукувати в такт пісні.

Слухання музики, як і весь педагогічний процес в цілому, не може проходити без творчого контакту з учнями. Тільки в атмосфері взаємної зацікавленості всім тим, що вкладається в зміст уроків музики, можна говорити з дітьми про музичний твір. Кожному вчителю відомо, яке важливе значення має слово вчителя, його сприймання музики. Д.Кабалевський пояснює: «Тільки тоді музика може виконати свою естетичну , пізнавальну і виховну роль, коли діти навчаться по-справжньому чути її і розмірковувати про неї. Поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує».