Шляхи оптимізації руху грошових коштів підприємства

Аналітичні дослідження руху грошових коштів передбачають їх оптимізацію за рахунок:

виявлення та реалізації резервів, які допомагають зменшити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і за центрами відповідальності; забезпечення тісного взаємозв'язку грошових потоків за видами діяльності;

збільшення обсягу і якості чистого грошового потоку.

Основу оптимізації руху грошових ресурсів підприємства становить забезпечення збалансованості обсягів позитивного та негативного потоку. Негативні наслідки для фінансового стану підприємства мають негативний і позитивний грошові потоки. Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються у зниженні ліквідності активів і платоспроможності підприємства в цілому, в зростанні недопустимої кредиторської заборгованості, затримках у погашенні кредитів, а в кінцевому результаті -- у зниження рентабельності авансованого капіталу.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у зниженні внаслідок інфляції реальної вартості надлишкових коштів, втраті прибутку від незалученого в обіг капіталу.[6]

Для оптимізації дефіцитного грошового потоку застосовують систему прискорення залучення коштів і сповільнення їх видатків. З метою прискорення залучення коштів використовують систему гнучких цін на продукцію, механізми передоплати при розрахунках, скорочення термінів комерційного кредиту, сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості (вексельний обіг, факторинг) та ін. Сповільнення видатків коштів досягається за рахунок: збільшення термінів комерційного кредиту, заміни придбання необоротних активів на їх оренду (лізинг), переведення короткостроковихкредитів у довгострокові. Ширший спектр можливостей збалансування позитивного та негативного грошових потоків можна досягти у довгостроковому періоді (зміна схем стратегічного інвестування, активності на фондовому ринку, раціонального управління майном і постійними витратами).

Для оптимізації надлишкового грошового потоку використовують різні форми інвестиційної активності.

В даній аналізованій роботі показник який найбільше впливає на ЧГП це ЧГП від інвестиційної діяльності і тим самим в найбільшій мірі зменшує ЧГП на -38 тис. грн. і утворює резерв який становить 431 тис. грн. Проаналізуємо вищеназваний фактор методом ланцюгових постановок.(табл. 11,12).

Таблиця 11 Вихідні дані для аналізу ЧГП від інвестиційної діяльності, тис. грн.

Таблиця 12 Факторний аналіз ЧГП від інвестиційної діяльності методом ланцюгових підстановок, тис. грн.

В даному прикладі інвестиційна діяльність підприємства не є активною або достатньою, і тим самим утворює резерв для подолання в розмірі 538 тис. грн.

В таблиці 12 чітко зображується вплив різних факторів на загальний результат. Зобразимо загальну факторну модель ЧГП інвестиційної діяльності.

ЧГП_ід= РФІ+ РНА +ОВ +ОД+ ІН- ПФІ- ПНА- ННП

де, РНА - реалізація необоротних активів, РФІ - реалізація фінансових інвестицій, ОВ- отримані відсотки, ОД-отриманні дивіденди, ІН-інші надходження, ПФІ-придбання фінансових інвестицій, ПНА - придбання необоротних активів, ННП -надходження коштів від надзвичайних подій.[11]

Найбільше впливає на результат 2й та 6й фактор, тобто реалізація необоротних активів та придбання необоротних активів які складають 30 тис. грн. та -130 тис. грн.

Рівновелике значення на зміну результату мають РФІ,ІН та ПФІ.

Для того, щоб подолати резерви необхідно звернути увагу на показник придбання необоротних активів. Придбання складових даного показника зменшує величину ЧГП, але це в свою чергу вкладення які розвивають діяльність підприємства. ЧГП від інвестиційної діяльності складає -538 тис. грн.

При реалізації необоротних активів сума чистих грошових надходжень від інвестиційної діяльності збільшується на 30 тис гривень.

Збільшення чи зменшення показників від інвестиційної діяльності є дуже спірним питанням. А саме збільшуючи наприклад придбання необоротних активів сума ЧГП зменшується в даному періоді, але в майбутньому дані активи будуть сприяти розвику інфраструктури підприємства, обсягу виробництва, змінення ціни, збільшення резервів, основних засобів.

Наприклад придбання фінансових інвестицій збільшується і тим самим змінює головуючий показник, але в майбутніх періодах вкладені кошти будуть приносити доходи для підприємства.

Взагалі підприємство має додатній напрямок головуючого показника, а саме +16 тис грн.

Хоча в даному прикладі критичного становища не існує можна розробити низку заходів, переглянути інвестиційну політикуу підприємства. З-поміж багатьох заходів, які сприяють підвищенню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності можна запропонувати такі:

• · зміна складу керівників підприємства та стилю управління;(при критичній ситуації, в даному прикладі не є актуальним)
• · інвентаризація активів підприємства;(так, як критичної ситуації не існує інвентаризація не є потрібним інструментом, так як вона і так здійснюється щорічно, а якщо необхідно то і частіше)
• · оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат підприємства;(в даному прикладі дебіторська заборгованість збільшується на 27 тис. грн. що є негативним для підприємства,так як сума в такому розмірі буде використана в операційній діяльності, а буде використана через деякий час)
• · продаж незавершеного будівництва;(не існує для даного підприємства, не відбувається продаж, а навпаки збільшується сума)
• · обгрунтування необхідної чисельності персоналу;(витрати завжди існуватимуть, які пов'язані з оплатою праці, хоча в аналізую чому періоді відбувається зменшення на - 8 тис грн.)
• · продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків товарів;(на даному підприємстві залишається виробничі запаси, незавершене не виробництво, готова продукція та товари, їх вартість зменшує величину ЧГП, але з іншої сторони без даних показників неможливо здійснювати свою основну діяльність)
• · реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;
• · проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.З однієї сторони зменшить ЧГП, але в майбутньому це принесе прибутки.

Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ресурсозберігання: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсосберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організації дійєвого обліку і контролю за використанням ресурсів, вивчення і впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат.[3]

Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення платоспроможності підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва і реалізації продукції підприємства.

На мою думку, переглянувши свій підхід до організації виробництва та управління фінансами підприємство могло б покращити свою ситуацію.

Всі дані для виконання курсової роботи взяті з додатку1 та додатку 2.