Висунення на рубіж атаки з подоланням мінно-вибухових та інженерних споруд

Висадка (спішування) солдата з бойової машини проводиться: з бойової машини піхоти -- через задні двері; із бронетранспортера -- через люки.

З виходом бойової машини на рубіж спішування механік-водій (водій) по команді командира відділення «До машини» уповільнює рух або, використовуючи складки місцевості і наявні укриття, робить коротку зупинку. Солдат вискакує з бойової машини і по команді командира відділення «Відділення, у напрямі такого-то предмету, що направляє -- такий-то -- до бою, вперед» або «Відділення, за мною -- до бою» займає своє місце в ланцюзі з інтервалом між солдатами 6--8 м (8--12 кроків), відкриває вогонь на ходу, бігом або прискореним кроком у складі відділення продовжує рух до переднього краю.

З початком атаки солдатів з'ясовує об'єкт атаки і порядок подолання загород. Невідступно слідуючи за танком, він своїм вогнем знищує вогняні засоби супротивника, в першу чергу протитанкові, своєчасно указує танку найбільш небезпечні цілі, що заважають просуванню відділення.

Атака повинна бути стрімкою -- в цьому запорука успіху. Поволі рухомий солдат -- зручна мішень для супротивника.

При підході до мінного поля по команді командира відділення «Відділення, за мною, в колону поодинці (по два), в прохід в мінному полі, бігом -- марш» кулеметник першим висувається до проходу, вогнем прикриває рух відділення, а решта солдатів перебудовується в колону і стрімким кидком услід за танком по його коліях або по виконаному проходу під прикриттям вогню бойової машини піхоти (бронетранспортера) долають мінне поле (мал. З).

Подолавши мінне поле, солдат по команді командира відділення «Відділення, до бою -- вперед» знов займає своє місце в ланцюзі відділення, ведучи вогонь по супротивникові на ходу, стрімко просувається до об'єкту атаки

Наблизившись до траншеї супротивника на 30--35 м, солдат по команді командира «Гранатою -- вогонь» кидає гранату в траншею і стрімким ривком, пригнувшись, з криком «Ура» рішуче уривається на передній край оборони, знищує супротивника вогнем впритул і безупинно продовжує атаку у вказаному напрямі.

Якщо солдат вимушений вести бій в траншеї або ході повідомлення, то він просувається щонайшвидше. Перш ніж увійти до зламу траншеї або ходу з'єднання солдат кидає гранату і проводить 1--2 черги з автомата («прочісує вогнем»).

Розгортання в ланцюг

Дротяні загороди у вигляді «їжаків», «рогаток» і т п, поставлені супротивником в траншеї або ході повідомлення, викидаються вгору багнетом або підриваються гранатою Якщо це зробити неможливо, слід непомітно обійти таку ділянку зверху

Просуваючись по траншеї супротивника, потрібно уважно оглянути, чи немає в ній мін-сюрпризів і інших вибухових пристроїв При виявленні мінно - вибухових загород їх необхідно знешкоджувати, а при неможливості знешкоджувати -- поставити ясно видимий попереджувальний знак.

Знищувати супротивника в цих умовах дуже складно, солдат в основному повинен розраховувати на власну майстерність ведення рукопашного бою, на своє зброя і свої сили, застосовуючи при цьому укол багнетом, удари прикладом, магазином або піхотною лопатою, гранати і вогонь впритул.

Бій солдата в траншеї

Після висадки десанту БМП долає мінне поле супротивника у взаємній вогняній підтримці з танками і під прикриттям вогню артилерії, а БТР долають загороди встановленим порядком по виконаному проходу.

Подолавши загороди, БМП (БТР), використовуючи складки місцевості, скачками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просувається за своїм відділенням на видаленні, що забезпечує відмінкову підтримку його вогнем, а іноді безпосередньо в ланцюзі відділення, при цьому механік-водій (водій) створює навідникові-операторові (навідникові кулемета) вигідні умови для поразки вогняних засобів супротивника.

Вогонь ведеться поверх ланцюга відділення і в проміжки між відділеннями. При настанні на відкритому фланзі вогонь може вестися і із-за флангу відділення. Вибір того або іншого виду зброї БМП (БТР) і способу ведення вогню залежить від конкретної обстановки, виявлених вогневих засобів супротивника і умов місцевості.

Вибір напряму переміщення БМП (БТР) здійснюють навідник-оператор (навідник кулемета) і механік-водій (водій) відповідно до раніше поставленого завдання командиром відділення. Напрям руху повинен забезпечувати прохідність БМП (БТР) і скритність дій, яка досягається своєчасним визначенням місця для нової вогняної позиції, маршруту висунення до неї з урахуванням рельєфу місцевості (ярів, низин, насипів, посадок лісу і чагарника, споруд і ін.), і стрімким переміщенням. Щоб не допустити значного відставання від ланцюга відділення і не понизити бойових можливостей БМП (БТР) по підтримці вогнем відділення, а також не дати можливості супротивникові уразити БМП (БТР), доцільно вести вогонь з однієї позиції (зупинки) в течію не більше 1--3 хв. Кожне переміщення БМП (БТР) проводиться з урахуванням висунення інших БМП (БТР) взводу.

При настанні в глибині оборони супротивника солдатів, не відхиляючись від напряму настання і використовуючи складки місцевості, швидко виходить у складі відділення на фланг або в тил супротивника і рішучою атакою знищує його.

Успішне просування танка або хоч би одного солдата свого або сусіднього відділення негайно підтримується іншими солдатами і відділенням в цілому.