Органічний світ

Органічний світ надзвичайно бідний Особливості органічного світу Антарктиди пов'язані з суворими кліматичними умовами. Це - зона антарктичних пустель. Видовий склад рослин і тварин не багатий, але досить своєрідний.

Життя переважно зосереджено в оазисах Антарктиди. Вони не мають нічого спільного з африканськими або австралійськими оазисами. Проте ця назва якоюсь мірою їм відповідає. До антарктичних оазисів належать області на краях материка, де зрідка трапляються ділянки, які встигають трохи прогрітися і звільнитися від криги. . Незначні вільні від льоду узбережні ділянки і скелі вкриті лишайниками, водоростями, мохами; на п-ові Пальмер знайдено близько десятка квіткових рослин. Зустрічаються квіткові, папоротниковидні, лишайники, гриби, водорості (в оазисах Тому лише тут можна зустріти лишайники (до 300 видів), мохи (75 видів), гриби і навіть квіткові рослини.

Проте на відстані 520 км від Південного полюса вчені знайшли в льоду рештки невідомої тварини. Дослідження показали, до вони належать давньому крокодилу, який жив тут близько 200 млн. років тому. Ця знахідка підтверджує гіпотезу про те, що в минулому найхолодніший материк був вкритий тропічними лісами й болотами. Про це свідчать і поклади кам'яного вугілля, які тут виявлені.

Загалом же рослинність Антарктиди бідна і розріджена. Для мохів і лишайників характерне темне, навіть чорне забарвлення, що сприяє найбільш повному поглинанню сонячної енергії. На Антарктичному півострові виявлено кілька видів квіткових рослин, а в озерах оазисів, на скелях, а також на снігу і на льоду знайдено синьо-зелені, діатомові та інші види водоростей. Вони створюють колонії, що покривають у вигляді плівки вологу поверхню скель. Вони надають поверхні, особливо снігу, червоного, жовтого, зеленкуватого кольору, створюючи в уяві, особливо на відстані, яскраві лужки та галявини.

Особливо багато водоростей у солоних озерах, де сонячна енергія, мінеральні солі, необхідні для живлення, а також порівняно висока температура води забезпечують їх існування. Біомаса таких озер дуже висока, на дні і по берегах озер відкладаються шари органічного мулу (сапропель) потужністю до 1 м.

У Центральній Антарктиді в повітрі та на снігу знайдено мікроорганізми.

Прибережні води надзвичайно багаті на планктон. На островах зустрічаються злаки, смачна, поживна і рятівна від цинги кергеленська капуста, м'ятлик та інші трав'янисті рослини, запилення у яких відбувається вітром за відсутністю літаючих комах.

Життя більшості тварин материка пов'язане з антарктичним узбережжям і океаном. Наземних ссавців немає. Зустрічаються черви, ракоподібні, безкрилі комахи, безкрилі метелики, безкрилі жуки, павуки. Прісноводні риби відсутні. Морська вода дуже багата на життя. Тут є і ракоподібні (криль), креветки, медузи (до 150 кг), нототеневі риби, ластоногі, кити.

Найпоширеніші тварини Антарктиди - пінгвіни, птахи, які не літають, але добре плавають. Їхні короткі крила більше схожі на ласти, а самі пінгвіни здаля з їх вертикальним положенням тіла нагадують людей. Вони здатні пірнати на глибину до 266 м і знаходитись під водою до 18 хвилин. Там вони ловлять рибу, збирають на дні рачків та молюсків в мушлях і без них. Все це поїдають вони тільки у воді і взагалі почувають там значно краще, ніж на суходолі.

В Антарктиці живе 17 видів пінгвінів. Розрізняють найбільш поширених на узбережжях і на паковій кризі маленьких пінгвінів Аделі і значно більших за розмірами імператорських масою до 50 кг і висотою понад 1 м. У Субантарктиці зустрічаються пінгвіни: королівський, папуа (або віслюковий), золоточубий (макароні), антарктичний, пінгвін Склатера та інші.

У літній період на прибережних скелях гніздяться баклани, чайки, буревісники, поморники, альбатроси. Останні мають розмах крил до 3,5 м. Їх життя нерозривно пов'язане з океаном, в якому вони добувають собі їжу. Зв'язок з суходолом існує тільки влітку, під час кладки яєць і появи пташенят.

Є випадок, коли 3 березня 1970 р. на Південних Оркнейських островах на ногу буревісника вдалося надіти кільце з номером і шифром і відпустити на волю. Через 5 місяців цей буревісник випадково заплутався у рибальських мережах у Новій Зеландії. Виявилось, що за цей час птах пролетів біля 13 тисяч кілометрів, якщо навіть він летів строго по прямій лінії над безживними просторами крижаного континенту.

У прибережних водах Антарктиди водяться тюлені: морські слони, морські леопарди, морські леви, тюлені Уеддела, тюлені-крабоїди. Раніше було багато вухатих тюленів - морських котиків, зараз майже повністю знищених.

В антарктичних морях багато вусатих китів - блювалів, горбачів, сейвалів, фінвалів. Серед них блювал, або ж синій, є найбільшою твариною світу. Довжина самого великого з убитих в Антарктиці синіх китів - 33 м при середній довжині - 26 м. Із одного крупного кита вагою до 160 т можна витопити до 20 т жиру. Живляться вони крилем - найдрібнішими рачками, проціджуючи воду через пластинчасті "вуса". Але є і хижі зубасті кити - кашалоти, пляшконоси, косатки. Останні - дуже небезпечні хижаки, озброєні гострим спинним плавником - косачем, яким можуть нанести значної рани навіть киту. Рятуючись, кити занурюються надовго на великі глибини і зникають від переслідування.

Кити значно винищені людиною і з 1967 року знаходяться під охороною.

Біогеографічне районування.

По наявності життєвих форм територія Антарктиди поділяється на три біогеографічні райони.

• 1. Субантарктична зона займає західне узбережжя Антарктичного півострова та острови, що до нього прилягають. Тут багаточисельні тюлені, птахи, пінгвіни. Серед рослин - мохи, лишайники, квіткові.
• 2. Антарктична зона включає окраїни материка шириною в декілька сотень кілометрів. Тут рідко зустрічаються ластоногі, немає сухопутних птахів, тільки два види пінгвінів (імператорські та Аделі). Із рослин - тільки обмежено мохи та лишайники.
• 3. Південна внутрішня зона. Фауна відсутня зовсім. Дуже рідко можна зустріти поморника. Мохів немає, зустрічаються лишайники, бактерії та інші мікроскопічні організми.

Підсумовуючи, можна сказати, що в результаті природного відбору в умовах дуже суворого клімату змогли вижити тільки істоти з товстим жировим покривом (салом) і здатні здобувати собі їжу в таких умовах.

Природні ресурси

Вивчення природи материка наблизило людство до етапу економічного освоєння Антарктиди. Материк багатий на природні ресурси - мінеральні, водні, біологічні. На ньому знайдені значні поклади залізної руди, нікелю, хрому, молібдену, свинцю, міді, слюди, гірського кришталю. Велика ймовірність залягання тут нафти й алмазів.

В Антарктиді зосереджено 80% запасів прісної води світу, законсервованої у льодовиках. Уже є перший досвід транспортування айсбергів до берегів Кувейту (країна Перської затоки).

За минулі десятиріччя через надмірний промисел кількість морських звірів у прибережних водах материка значно зменшилася.

Відповідно до першої міжнародної угоди про Антарктиду, що була підписана 1959 року, всі держави, які ведуть дослідження на материку, поставлені у рівні умови. Головні принципи угоди - наукові дослідження Антарктиди і використання материка лише в мирних цілях, в інтересах усього людства. На континенті знаходиться близько 40 міжнародних станцій, на яких перебувають близько 2-3 тис. чоловік.