Вступ

Швеція (офіційна назва -- Королівство Швеція, Konungariket Sverige) відома у світі як країна з високими соціальними стандартами та розвиненою ринковою економікою та є представницею "скандинавської" економічної моделі з її відмінними рисами. Так, скандинавські країни і, насамперед, Швеція характеризуються високою питомою вагою державного сектора в структурі ВВП та перерозподілом його значної частини через бюджет, однією з найвищих у світі погодинних заробітних плат з одним із найбільших у світі рівнем оподаткування, великим соціальним пакетом, що включає допомогу у разі безробіття, тривалу відпустку матері у зв'язку з доглядом за дитиною, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовну освіту, посиленим впливом профспілок на всі сфери суспільно-економічного життя тощо. Відомо, що досить специфічним є регулювання відносин між трудом і капіталом, підвалини якого було покладено у 1938 р. у м. Сальтшебаден, де було підписано угоду між профспілками та підприємцями. Дана угода чітко закріпила основи компромісу між ними та була покликана скоротити різницю у доходах осіб з високою та низькою заробітною платою настільки, наскільки це виявляється можливим.

Через поширення у країні системи соціальних пільг феномен шведської економіки почали називати шведською моделлю соціалізму, проте таке переключення на соціальний аспект розвитку країни почав набувати поширення лише у 1980-ті роки. Якщо подивитися на історію Королівства, то, колись потужна військова імперія (у 17 сторіччі), вона не брала участі в жодній із війн протягом майже 2 сторіч. Так, Швеція заявила про свій нейтралітет в обох світових війнах.

Сучасну ресурсну базу країни, яка у великій мірі залежить від зовнішньої торгівлі, складають деревина, водні ресурси та залізна руда. На приватні підприємства припадає переважна більшість випуску промислової продукції, при чому більше, ніж 50% експорту якої виробляється у секторі інженерії (на с/г припадає менше, ніж 1% загального випуску продукції та приблизно така сама кількість зайнятих [2]). До факторів, що стимулюють економіку Швеції, належать високий внутрішній попит, місткий національний ринок та надзвичайно потужна експортна діяльність. Незважаючи на те, що обрана модель соціалістичного капіталізму приносила позитивні результати впродовж тривалого часу, їй було кинуто виклик у 1990-х високим рівнем безробіття, а також у 2000 --2002 і 2009 загальноекономічним спадом, який загальмував експортні операції. Та всі ці аспекти країні вдалося перенести без суттєвих ускладнень завдяки високій фіскальній дисципліні, що сформувалася за минулі роки, і значною мірою завдяки відбудові і реформуванню банківської галузі і фінансового ринку.

Швеція долучилася до Європейського Союзу у 1995, однак варто зазначити, що населення висловилося проти впровадження євро у якості національної валюти на референдумі у 2003, побоюючись, що це негативно може вплинути на економіку та суверенітет країни.

У наступних розділах буде поступово розглянуто кожну групу показників, які дадуть можливість комплексно проаналізувати розвиток економіки та соціальної сфери Швеції та зробити висновок щодо позиції країни на світовій арені.