Показники освіти

Загально визнаним є той факт, що Швеція має надзвичайно кваліфіковану робочу силу, яка є її безумовною конкурентною перевагою. Та ця перевага досягається перш за все завдяки високому рівню освіти, її якості. За індексом розвитку людського потенціалу Швеція посіла 8 місце у світі (2012 р.). Його значення становило 0,915 та гарантувало країні місце у групі країн з дуже високим рівнем людського розвитку. На Рис.3.1. бачимо динаміку значень ІЛР у світі та Швеції зокрема. Так, починаючи із 1980 значення цього показника у Швеції стабільно зростало та із 0,792 у 1980 досягнуло позначки у 0,916 у 2012 [5]. Для розрахунку ІЛР беруть до уваги кілька компонент, серед яких охорона здоров'я, освіта, дохід, нерівність, бідність, гендерна рівність, інновації та технології тощо. Та зупинімося більш детально на показниках, що характеризують ріень освіти у країні.

Рисунок 3.1. Тенденція значень ІЛР, 1980 - 2012.

Середня кількість років навчання у школі складає 11,7, початкова та середня освіта визнані у країні загально обов'язковими. Загальний період навчання у Швеції становить у середньому 16 років, у т.ч. для чоловіків -- 25 років, жінок -- 17. Рівень письменності у країні -- 99%, тобто 99% населення віком від 15 років вміють читати і писати.

Із Додатка А бачимо, що кількість дітей, які зараховуються до початкової школи постійно зростає. Це, по-перше, можна пояснити фактором зростання народжуваності у країні, а по-друге, політикою з боку уряду, спрямованою на підвищення загального рівня освіченості населення. Частка зарахування до початкової школи у 2010 та 2011 р. становила 100%, тобто мала абсолютне значення. Частка дівчат, зарахованих до початкової школи, є трохи меншою, аніж хлопців (48,57% - 48,59%), але в цілому можна сказати, що співвідношення дівчат і хлопців у початковій школі становить 50/50. Натомість кількість дітей, які не відвідують початкову школу, скоротилася з 3932 у 2009 до 3110 осіб у 2011, що також є позитивом, зважаючи на пріоритетність навчання і освіти у країні. Видатки на одного учня початкової школи, які являють собою частку від ВВП на душу населення, зростали протягом звітного періоду і склали 28,63% [3].

Коефіцієнт зарахування до середньої школи скоротився зі 100% у 2009 р. до 98, 25% у 2011 і показує, яка частка з усіх, хто виявив бажання вступити до навчального закладу, був офіційно зарахований. Як бачимо зі статичного звіту, це співвідношення трохи скоротилося, однак все одно воно залишається дуже високим. Видатки на одного учня середньої школи, які являють собою частку від ВВП на душу населення, зросли у 2011 у порівнянні з 2010 на 0,18% та зменшилися у порівнянні з 2009 на 0,98%, склавши про цьому 32,05%.

Суттєво відрізняється ситуація із коефіцієнтом зарахування до вищої школи, який становив 70,78% та 73,11% у 2009 та 2011 рр. відповідно. Тенденція до збільшення студентів є очевидною, але все-таки кількість осіб, які мають повну вищу освіту є на третину меншою від тих, які мають лише середню. У цілому індекс зарахування до навчальних закладів становить 92%. Видатки на одного учня вищої школи як частка ВВП на душу населення спадали протягом досліджуваного періоду.

Видатки на освіту як відсоток від ВВП протягом 2009 -- 2011 рр. становили 7,26%, 6,98% та 6,77% відповідно. Ця цифра скорочується, але не означає, що держава не заохочує підвищення рівня освіти населення. Вища освіта у Швеції, незважаючи на її надзвичайно високий рівень, є безкоштовною і включає лише університетські внески та пожертви.

Підбиваючи підсумок за показниками, що характеризують галузь освіти у Швеції, варто сказати, що індекс освіти країни є дуже високим і становить 0,904, за яким вона посідає 10 місце у світі.