Особливості митно-тарифного регулювання в Україні

Методи регулювання можна розділити на : тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Тарифне регулювання

Митний тариф -- це податок, який установлюється на імпорт товарів з метою підвищення їхньої ціни на ринку країни-імпортера та забезпечення безпосередніх надходжень до державного бюджету.

Мотиви використання митного тарифу:

• а) захист національного товаровиробника
• б) наповнення державного бюджету країни .

Види по методу нарахування на:

• - адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості);
• - специфічні - (нараховуються в твердій сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.);
• - змішані - об'єднують і адвалорні, і специфічні.

За часовим принципом:

постійні -- стягнення, які не змінюються залежно від кон'юнктури та інших обставин;

змінні -- стягнення, які змінюються у разі зміни кон'юнктури, умов торгівлі, зокрема сезонні стягнення, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, передусім сільськогосподарською.

За характером:

антидемпінгові -- стягнення, які застосовуються у випадках ввезення на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж нормальні для її ринку ціни;

компенсаційні -- стягнення, які застосовуються до товарів, під час виробництва яких використовуються субсидії.